Національна спілка журналістів створює Фонд підтримки українських медіа

Національна спілка журналістів України започатковує Фонд підтримки українських медіа. Він покликаний сприяти економічному розвиткові медіа різних масштабів і напрямків.

Рішення ухвалив Секретаріат НСЖУ на своєму засіданні 8 липня.

«Викликана війною економічна криза є суттєвою загрозою для всіх медіа в Україні. Спілка приділяє значну увагу гуманітарним питанням – допомозі журналістам, які в воєнний час опинилися в біді, скруті, залишилися без постійної роботи, втратили засоби до існування», – зазначає голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Для того, щоб запобігти руйнуванню українських медіа, в тому числі й тих, які до війни були економічно незалежними і ефективними, НСЖУ в квітні запропонувала державі створити Фонд підтримки медіа за зразком аналогів у європейських країнах, а також Українського культурного фонду. Очевидно, що на державне фінансування потреб медіа поки що покладатися не можна, але Спілка розраховує, що держава могла б сприяти наповненню такого фонду з різних джерел, у тому числі за рахунок міжнародних грантів.

Зазначимо, проросійська пропаганда, дезінформація та приховані спроби маніпулювання громадською думкою вже набагато рідше зустрічаються на сайтах українських медіаресурсів взагалі та одеських сайтах, зокрема.

Такого висновку дійшли експерти за результатом дослідження регіональних ЗМІ, соціальних мереж Одещини, окремих ЗМІ рф, яке проводили протягом січня-червня 2022 р. експертна група спільно із виданням ІзбірКом та Одеською обласною організацією ВГО "Комітет виборців України" з метою виявлення ворожих інформаційних операцій, дезінформації, прихованих спроб маніпулювання громадською думкою.

В березні-квітні 2022 року нами було зафіксовано помітне зниження відверто пропагандистських публікаційв одеських регіональних пабліках. В той період ворожі інформаційні операції були достатньо прихованими: «м’яка пропаганда спільного минулого», поодинокі проросійські висловлювання в коментарях до, як правило, нейтральних постів, висміювання дій керівництва країни та регіону тощо. Порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення, всі ці публікації були досить обережними та демонстрували, що проросійська пропаганда тимчасово «затаїлася» та шукає моменту для переходу до відкритого наступу.