На узбережжі нацпарку Одещини загинули тисячі раків через забруднення олією

 На узбережжі Чорного моря в межах національного парку екологи зафіксували забруднення рослинною олією, яке вже призвело до загибелі десятків тисяч морських жителів. Найбільше постраждали раки-самітники — природні "санітари" моря, масова загибель яких може порушити екосистему узбережжя.

Про це повідомив еколог Іван Русєв.

Під час обстеження прибережної зони Чорного моря екологи виявили сліди рослинної олії не лише в акваторії, а й безпосередньо на узбережжі. За його словами, найбільше постраждали раки-самітники, які виконують критично важливу роль у морській екосистемі.

За попередніми оцінками фахівців, у межах прибережної території національного парку через забруднення могли загинути десятки тисяч раків-самітників. На берег масово винесло черепашки трітій сітчастих разом із раками-самітниками діогенами прибережними, вкритими шаром олії.

Екологи також зафіксували численні випадки ураження інших гідробіонтів. Через падіння рівня кисню у воді та хімічний стрес морські організми почали масово виходити на мілководдя або ховатися під черепашками молюсків над лінією води. Фахівець назвав це прямим свідченням серйозної гідрохімічної проблеми в екосистемі.

За словами Івана Русєва, раки-самітники відіграють надзвичайно важливу роль у Чорному морі. Вони очищують дно від залишків органіки, поїдають відмерлі водорості, загиблих риб та молюсків, а також розпушують донний шар піску й мулу, покращуючи доступ кисню у придонних водах. Масова загибель цих організмів може мати серйозні наслідки для екологічного балансу узбережжя.

Наприкінці квітня інспектори виявили в акваторії Чорного моря пляму олії розміром 400 на 200 метрів, яка утворилася через влучання російського дрона в резервуар у порту Чорноморська.

Тоді площа забруднення у північно-західній частині Чорного моря стрімко зросла за добу — з десятків до сотень квадратних кілометрів. Супутникові знімки зафіксували, що пляма різко розширилася та змістилася у бік узбережжя Одеси, у напрямку Очакова та Дніпровсько-Бузького лиману.

Анна Бальчінос