На Одещині багатодітна мати-переселенка через технічні помилки не могла отримати виплати

У лютому 2023 року до регіонального представництва Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області звернулася багатодітна мати з числа внутрішньо переміщених осіб щодо неотримання грошової допомоги на проживання ВПО.

Як повідомили в відомстві, рятуючись від постійних обстрілів, багатодітна мати з чотирма дітьми, вимушена була покинути свою домівку та переміститися до Одеської області.

Там вона звернулася до органів соціального захисту населення для отримання допомоги. Через технічні проблеми програмного забезпечення Єдиної інформаційної бази даних ВПО, жінці та її дітям не нарахували зазначені виплати відповідно до законодавства.

"Оскільки для цієї багатодітної родини отримання грошової допомоги на сьогодні є єдиним джерелом доходу, регіональним представництвом Уповноваженого в Одеській області було вжито невідкладних заходів. Зокрема, направлено запити до Національної соціальної сервісної служби України та Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної військової адміністрації щодо усунення наявних проблем", - зазначили в відомстві.

Після низки комунікаційних заходів, право багатодітної родини на отримання грошової допомоги ВПО поновили.

Раніше в Одесі переселенку примушували укладати дискримінуючий договір про тимчасове проживання

Адвокати приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в Одесі зафіксували випадок примушування громадянки України (внутрішньо переміщеної особи) до укладання договору про проживання, який значно погіршував її становище.

Як повідомили в Одеській обласній організації "Комітету виборців України", до прииймальні звернулась жінка-ВПО зі сходу, яка є пенсіонеркою та особою з інвалідністю першої групи. Весь цей час вона проживала в ОКУ "Обласний центр соціально-психологічної допомоги" в Одесі, яке є місцем компактного поселення ВПО.

Жінка розповіла адвокатам, що у червні 2022 року Центр відмовився продовжувати договір про тимчасове проживання з нею. Замість цього наполягали на укладенні іншого за змістом договору "Про надання соціальних послуг". Новий документ передбачав серед іншого додатковий обов’язок для ВПО – дотримуватись правил внутрішнього розпорядку Центру. 

Серед яких були й такі дискримінаційні пункти:

• необхідність надання довідок про відсутність захворювань (зокрема психічних, венеричних);
• працівники центру мають право контролювати дотримання та виконання клієнтами Правил;
• клієнти мають право залишати центр лише з 06:00 до 23:00 години;
• клієнти мають право запрошувати гостей виключно за погодженням з керівником центру;
• клієнти зобов’язані відвідувати індивідуальні та колективні заходи, спрямовані на соціальну адаптацію;
• клієнти зобов’язані виконувати накази та розпорядження керівника центру та його працівників;
• безперешкодно допускати до житла  представників Установи для перевірок;
• клієнти зобов’язані робити відмітки в спеціальному журналі про кожен намір залишити центр з зазначенням часу залишення центру та повернення;
• клієнти зобов’язані чергувати по приміщеннях центру загального користування. Під час чергування клієнти зобов’язані прибирати приміщення, мити обладнання та меблі.

Адвокати Української Гельсінської спілки з прав людини наполягають, що всі ці обов’язки мають принижуючий характер, порушують право на вільне пересування, на повагу до приватного життя, медичну таємницю, свободу пересування та інше.

Правозахисники зауважили, що ці обов’язки не передбачали виняток навіть для осіб з інвалідністю.

"Накладення на особу з інвалідністю 1 групи обов’язку мити та прибирати приміщення загального користування є дискримінацією, оскільки не враховується стан її здоров’я, встановлюючи для неї загальні правила. На наше переконання укладення таких договорів з ВПО не відповідає законодавству України, значно погіршує їх становище", - наголосили в УГСПЛ.

Адвокати наголосили також, що відповідно до ст. 9 закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", ВПО має право на забезпечення можливості безоплатного тимчасового проживання, за умови оплати особою вартості комунальних послуг. Строком такого забезпечення є шість місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Однак, для багатодітних сімей, осіб з інвалідністю, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено.

Ната Чернецька