17 вересня 2022
(Фото: Одеська митниця)
Одеські митники під час контролю міжнародних поштових відправлень виявили старовинну зброю, яку намагались вивести під виглядом декору «під старовину» в посилках за кордон різним адресатам.
Як повідомляє пресслужба митниці, громадянин України планував відправити 2 кинджали, 3 бойових сокири та 2 кістеня.
Крім старовинної зброї широкого географічного та історичного діапазону знайшли фрагменти керамічних виробів.
Всі предмети є археологічними знахідками, які внаслідок реставраційних робіт втратили свій первісний вигляд. В пресслужбі зазначають, що вони однозначно мають культурну цінність та потребують відповідного дозволу на переміщення через митний кордон.
Повідомляється, що найстаршим зі знахідок є сарматський залізний цільнокований кинджал з кільцеподібним навершям (руків’ям), датований експертами ІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е. Ще один кинджал має ознаки іберійського походження та фігурне лезо, так званого, римського типу (І ст. до н.е. – І ст. н.е.). Одна із трьох бойових сокир відрізняється посиленим лезом та відноситься до скандинавського типу. За висновком експертів, її віком визначено 9-11 ст.
Можна припустити, що в численних військових походах ця сокира могла «зустрітися» з сокирою-чекан, різновидом бойового кавалерійського молота-топірця із вузьким недовгим лезом. Така ударно-рубаюча зброя була дуже популярна серед кочівників півдня України-Русі протягом 8-13 ст.
Наймолодша - сокира-бердиш з довгим держаком та лезом у вигляді напівмісяця, датована 17 століттям. Такі сокири призначалися здебільшого для боротьби з ворожою кіннотою.
Кулеподібний кістень відноситься до так званої салтівсько-маяцької культури залізної доби (8-10 ст.). Археологічна культура, яка отримала назву від Салтівського могильника та Маяцького городища, набула поширення на території сучасної Харківської та Донецької областей.
А кістенем на ланцюзі користувалися наші пращури на теренах Київської Русі протягом 9-11 століть. У Європі такий різновид холодної зброї називався моргенштерн. Вони була дуже популярними серед військового озброєння багатьох європейських армій аж до середини 15 століття.
У червні одеські митники на пункті пропуску «Маяки-Паланка-Удобне» виявили картину з ознаками старовини. Витвір мистецтва намагалися вивезти з України до Молдови без відповідних документів.
Раніше з Одеси в Молдову намагалися вивезти старовинний молитовник. Збірка молитв була видана у 1902 році у Львові у відомій єврейській друкарні Балабанів.
В травні бійці 126 бригади територіальної оборони Одещини відкопали античні амфори під час фортифікаційних робіт.
Військові передали знахідки, датовані приблизно 4-5 сторіччям до н. е. співробітникам Одеського археологічного музею НАН України.
30 липня 2026 р.
Одеський музей Блещунова презентував графічну новелу про війну на фестивалі в Сараєво29 липня 2026 р.
Одеський кінофестиваль оголосив фільми національного конкурсу26 липня 2026 р.
У Херсоні стартував проєкт відвертих подкастів-інтерв'ю25 липня 2026 р.
Одеська письменниця Євгенія Генова презентувала книгу про те, як українські діти змогли втекти з рф24 липня 2026 р.
У Києві відкрили виставку одеської арткритикині Ути Кільтер20 липня 2026 р.
Авторка "Спіймати Кайдаша" розповіла про помилки продюсерів17 липня 2026 р.
Море акварелі: в Одесі виставили картини 190 художників16 липня 2026 р.
Лазар Халіф: одесит, який навчив Америку танцювати15 липня 2026 р.
Захисник та його батько стали авторами пам’ятника Миколі Аркасу