17 вересня 2026

Біолог назвав тварин, які заселили дно Каховського водосховища

(ФОТО: Суспільне)

Місце колишнього Каховського водосховища вже заселяють рослини та дрібні тварини, однак повноцінна екосистема сформується там ще не скоро - і не буде точно такою, якою вона була до затоплення.

Про це в коментарі для Інтенту розповів завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету, доктор біологічних наук, професор Іван Мойсієнко.

Хто заселяє територію першим

За словами науковця, першими територію колишнього водосховища заселили вітрозапильні рослини, зокрема верба. Комахозапильних рослин поки що значно менше - вони більш інертні і лише починають з'являтися.

"Не буде оцих нектароносних рослин - не буде і комах", - пояснив Мойсієнко.

Поступово кількість комахозапильних рослин зростає, однак вітрозапильні види все ще домінують.

Читайте також: На дні Каховського водосховища з'явилися комахи, що змінюють новий ліс

За словами професора, зараз на території не може оселитися, наприклад, олень - для цього тварині потрібен розріджений ліс, де вона могла б вільно рухатися з рогами. Поки що ж ліс на цій території занадто густий.

Дрібні хижаки, такі як лисиця чи тхір, уже з'явилися на території - їхні сліди бачили зоологи. Але поява великих тварин, за словами Мойсієнка, потребує часу: дерева мають подорослішати, а ліс - природно прорідитися.

"Треба, щоб ці дерева, верби, подорослішали, ліс сам прорідився - це нормальний процес. І тоді зрозуміло, що там з'являться великі тварини", - зазначив науковець.

Чому екосистема не буде такою, як раніше

Мойсієнко наголосив, що навіть повністю відновлена екосистема не стане на сто відсотків такою, якою була до затоплення водосховища. За його словами, це підтверджує досвід плавнів, які ніколи не затоплювалися - наприклад, плавні нижче Каховської ГЕС або в Дніпровсько-Орільському заповіднику.

"Вони не такі, як були 70 чи 80 років тому, вони теж змінилися", - зазначив професор.

Причина, за його словами, - глобальне потепління, через яке з'являються південні види рослин, а також поширення інвазивних (заносних) видів.

"Якщо ті плавні, які ніколи не затоплювались, змінилися вже за 50-80 років, то зрозуміло, що ми можемо цей досвід поширити і на великий об'єкт - він не буде на сто відсотків таким, яким був, тому що все навколо вже змінилось", - підсумував Мойсієнко.

Ірина Глухова

Також Вам може сподобатись:

17 вересня 2026 р.

Колишня вчителька з Херсонщини нацькувала військових рф на батька школярів

Експосадовиця Херсонської міськради забула вказати майно чоловіка на 2 мільйони

16 вересня 2026 р.

Вакарчук закликав створити гуманітарний коридор для порятунку Олешок

"Повінь": книга любові про катастрофу Херсона

15 вересня 2026 р.

У Херсоні через недбалість перевіряючих переплатили 3 мільйони за укриття