На Херсонщині, через російську агресію громада втратила 80% бджолиних сімей

Повномасштабна війна завдала нищівного удару по бджільництву Нововоронцовської громади на Херсонщині. До російського вторгнення місцеві пасічники утримували близько двох тисяч бджолиних сімей, однак після деокупації залишилося лише близько 400.

Про це розповіло нідерландське видання Leeuwarder Courant, повідомили у Нововоронцовській селищній військовій адміністрації.

Герой публікації Андрій Доброзинський, який походить із родини бджолярів, наголосив, що бджоли забезпечують майже 80% запилення сільськогосподарських культур. За його словами, після масової загибелі бджіл у 2022 році деякі рослини стали траплятися значно рідше, а врожайність окремих культур різко скоротилася. Зокрема, врожай вишні у 2023–2025 роках виявився приблизно у 20 разів меншим, ніж до війни.

Нововоронцовка після початку повномасштабного вторгнення тривалий час перебувала у "сірій зон". Через окупацію та бойові дії багато пасічників не могли дістатися своїх пасік або евакуювати їх у безпечні місця.

Андрій Доброзинський розповів, що до війни мав 200 бджолиних роїв, але після звільнення території знайшов живими лише 18.

"З двохсот сімей після визволення залишилося лише вісімнадцять. З бджолами все так само, як із коровами та вівцями: якщо за ними не доглядати, вони гинуть", — зазначив пасічник.

Брати-бджолярі Олександр та Ігор Мова також намагалися перевезти вулики подалі від фронту, однак зробити це було надто небезпечно через постійні бойові дії.

Не оминула біда й пасічницю Олену Броздянську. Із її 15 бджолиних сімей вижили лише шість.

Нині бджолярі поступово відновлюють пасіки, однак через необхідність ділити сім'ї для їх розмноження обсяги виробництва меду залишаються значно нижчими, ніж до війни.

Найбільшою загрозою для своєї роботи пасічники сьогодні називають російські безпілотники.

"Коли ти працюєш серед бджіл, то майже не чуєш, як наближається дрон. Його звук дуже схожий на дзижчання великого рою", — пояснив Андрій Доброзинський.

Попри пережиті втрати, пасічники Нововоронцовської громади вже працюють над створенням власних брендів меду та сподіваються після завершення війни розвивати бджолиний туризм. Зокрема, вони планують популяризувати апітерапію — відпочинок на спеціальних лежаках над вуликами та оздоровлення повітрям із пасік.

Андрій Колісніченко