Мовний омбудсмен пообіцяв покарання організаторам заходу, з якого вигнали блогерку в Одесі

Одеський мовний скандал — це класична історія про граблі, на які наступили організатори й реакція буде жорсткою, а порушники покарані. 

Таку заяву зробив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, коментуючи інцидент, який стався на заході під назвою "Вечір нетворкінгу" в Одесі.

"Цькувати за мову та виганяти з публічної події — це і предмет уваги правоохоронних органів. Нікому не дозволено такі грубі зловживання стосовно громадян України.
Сподіваюся і на реакцію місцевої влади, яка зобов’язана створити умови та, у випадку порушень, діяти й належним чином відреагувати", - заявив уповноважений.

Річ у тім, що блогерку Юлію Карабаджак вигнали з заходу під назвою "Вечір нетворкінга" в Одесі через прохання до спікера спілкуватись говорити українською.

Відео інциденту блогерка оприлюднила у своєму Instagram, на ньому видно, що спікери відразу починають спілкуватися російською, а коли вона звертається до них з проханням про українську їй відповідають, що мова країни-агресора "зручніша".

Наступного дня, організатор заходу зробив відеозапис, на якому перепросив за те, що сталося. 

Зазначимо, що офіс Уповноваженого Верховної Ради із захисту державної мови постійно моніторить дотримання норм мовного закону й зібрані дані за три місяці від початку року показують, що найбільше мовного закону не дотримуються у Києві та Одеській області.

Протягом першого кварталу 2024 року на його адресу надійшло 596 звернень від громадян щодо порушення мовного закону. З них 197 скарг зафіксовано в столиці, 102 – на Одещині, 73 – на Харківщині.

Найбільше звернень (майже 50%) традиційно стосуються порушень у сфері обслуговування споживачів. З них 145 - відсутності української версії сайтів інтернет-магазинів та інтернет-представництв, 82 - порушень безпосередньо під час обслуговування та 46 - подання інформації про товари та послуги недержавною мовою. 

Також зазначимо, що відповідно до норм закону, сайти та сторінки в соціальних мережах мають вестися українською мовою. Зокрема, YouTube, Viber, Telegram-канали тощо. Усі інтернет-сайти та сторінки в соцмережах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної й комунальної форм власності, ЗМІ, а також компаній мають бути державною мовою.

Іншомовні версії можуть існувати. Однак українська мова повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні. 

Кирило Бойко