Молдова готова допомогти евакуювати з Херсону закладні плити Білгород-Дністровської фортеці

Молдова готова допомогти евакуювати з Херсону закладні плити Білгород-Дністровської фортеці часів правління Штефана чел Маре, що на Одещині. 

Про це заявив міністр культури Республіки Молдова Серджиу Продан, розповідає місцеве видання NewsMaker.md.

Раніше повідомлялося, що плити ХV сторіччя могли бути вкраденими окупаційними російськими військами під час їхньої втечі з Херсону. Але пізніше румунський міністр культури Лучиан Ромашкану заспокоїв істориків – плити окупанти вивезти не встигли.

Фото: Андрій Красножон / Facebook

<span style="font-size: 1em;">Наразі питання евакуації цих історичних цінностей, за словами молдовського міністра культури, обговорюється з його українським колегою Олександром Ткаченко. </span>

Немає потреби змагатися, хто краще збереже ці скарби тому, що йдеться про евакуацію під час війни й про те, що безцінний світовий спадок може бути безповоротно втрачений через бомбардування чи грабіж. Наш обов'язок - допомогти у збереженні цього спадку й об'єднанні зусиль задля підтримки культури сусідньої країни, - наголосив представник молдовського уряду.   

Втім, міністр культури Румунії раніше заявив, що обговорював питання евакуації плит саме до своєї країни.

А от ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського історик Андрій Красножон додає, що у Херсонському краєзнавчому музеї збереглися після окупації ще дві унікальні пам'ятки, які пов'язані з Білгород-Дністровською фортецею та Бессарабією.

Перша з них – надгробок імама Халіл-Ефенді з мечеті султана Баязида II Аккерманської фортеці. Ця мечеть, за даними історика, стояла в самому центрі оборонного комплексу та була заснована, вочевидь, самим султаном після взяття міста в серпні 1484 року.

Інший мармуровий надгробок походить з Бендер та належить Омер-паші, який помер там у 1775 році.

Cтатус паші в Османській імперії – щось на кшталт сучасних генералів. Дата смерті власника надгробку і район виявлення пам’ятника говорить про те, що він мав би проживати на території, вже зайнятій російськими військами, що для великого чину османської армії можливе лише за умови, якщо той був військовополоненим. Омер-паша виявився тим самим трьохбунчужним "генералом" та губернатором Кютах’ї, якого 17 вересня 1773 року російські війська захопили в полон на Нижньому Дунаю під час російсько-турецької війни. Він був відпущений на свободу за підсумками Кючук-Кайнаджирського мирного договору, але помер незабаром десь "в районі Бендер". Надгробок Омер-паші, знайдений І. Я. Стемпковським в цих місцях через 130 років і переданий до Херсону, - написав на своїй сторінці у Facebook Андрій Красножон.

Фото: Андрій Красножон / Facebook

Українські війська деокупували Херсон у листопаді. До цього російські окупанти встигли вивезти з міста відновлений пам'ятник Григорію Потьомкіну, оригінал якого розробляв автор будівлі Одеського оперного театру Франческо Боффо.

Також з постаментів в місті зникли погруддя Олександра Суворова та пам'ятник Федору Ушакову. Пам’ятник адміралу Ушакову у Херсоні відкрили у 1957 році біля головного корпусу місцевої державної морської академії на проспекті його ж імені. Спочатку скульптура була виконана з оргскла, але у 1970 році її замінили на бронзову. Автором цього пам'ятника є одеський скульптор Петро Кравченко, який жив, працював та помер в Одесі у 2010 році.

Кирило Бойко