"Ми не цифри": у Турині пролунали свідчення про масштаб репресій у Криму

<span><span><span><span><span><span>П</span></span></span></span></span></span>оказ фільму про українських політв’язнів у Турині став приводом для розмови про системні репресії на окупованих територіях України, зокрема в Криму. Під час заходу озвучили актуальні дані про переслідування мешканців півострова та закликали до їхнього звільнення.

Про це повідомив  Кримськотатарський ресурсний центр.

У Турині в Колонному залі міської ради відбувся показ документального фільму "В’язнені: система терору" від проєкту "Активатика", після якого пройшла публічна дискусія про порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях України.

Особливу увагу привернув виступ Тетяни Зеленої, сестри кримського політв’язня, яка розповіла про долю свого брата та озвучила свіжі дані Кримськотатарського Ресурсного Центру щодо переслідувань у Криму.

Вона зазначила, що в цей момент на окупованих територіях України людей викрадають, катують і вбивають за злочини, яких вони не скоювали, і додала, що щодня тривають обшуки, арешти та вивезення у невідомому напрямку, а система репресій ніколи не зупиняється.

Ми не цифри — ми живі люди, які відчувають біль, страх і надію, — заявила вона.

Захід організували за підтримки італійської ініціативи Associazione Culturale Ucraina Libera та об’єднання Ucraina Libera. У ньому взяли участь мер Турина Стефано Ло Руссо, журналіст і колишній цивільний заручник Олександр Тарасов, представники правозахисних організацій та родини українських полонених.

Під час обговорення повідомили, що приблизно 16 тисяч українців перебувають у полоні або в місцях несвободи, де багато з них зазнають катувань і психологічного тиску. Тетяна Зелена наголосила, що це системна проблема, а не поодинокі випадки, і що репресії продовжуються щодня.

Вона також навела статистику: 510 кримчан наразі проходять переслідування за кримінальними справами, серед них 276 представників кримськотатарського народу, а щонайменше 300 осіб утримуються у СІЗО та колоніях. З 2014 року додому повернулися лише 12 кримських політв’язнів.

Особисту історію Тетяни доповнила розповідь про її брата, Сергія Лихоманова, цивільного та військового у відставці, якого викрали співробітники фсб, засудили у військовому суді і утримують у СІЗО Таганрога без належної медичної допомоги. Вона згадала й інших українців, незаконно ув’язнених за політичними мотивами, і закликала міжнародну спільноту до конкретних дій: забезпечити звільнення заручників, допуск гуманітарних місій і покарання винних.

Міська рада Турина ухвалила заяву, засудивши дії російських силових структур як можливі воєнні злочини і злочини проти людяності, та пообіцяла звернутися до міжнародних організацій із вимогою звільнення українських цивільних заручників.

У 2025 році  політичне переслідування жінок у Криму та на території росії значно посилилося. Щонайменше 64 жінки з Криму, а також Херсонської та Запорізької областей перебували в місцях несвободи. Багато з них отримали суворі вироки за звинуваченнями, які правозахисники називають  політично мотивованими.

Анна Літман