Мер Рені спрогнозував подальше економічне розшарування громад

Під час зустрічі з місцевими журналістами Ренійський міський голова Ігор Плєхов обговорив широке коло питань, зокрема, адміністративно-територаільну реформу на прикладі громад півдня Одещини.

Ігор Плєхов дав таку загальну оцінку реформі: "Вона класна". І відзначив позитивні риси перетворень:

• відчутна економія бюджетних грошей на зарплатах чиновників;
• розв’язання проблеми трьох керівників в одному районі - голови райради, голови райдержадміністрації та міського голови. Тепер очільник один, він визначає курс і відповідає за наслідки. 

Щодо мінусів реформи, то Плєхов назвав наступні її недоліки.

1. Прогалини в законодавстві. На жаль, нормативно-правові акти допускають не просто подвійне тлумачення, а різноманітні варіації, що викликає непередбаченість судових рішень. 
2. Економічна політика держави. Простий приклад: підвищення тарифів на енергоносії пробило в бюджеті Ренійської громади пролом в 20 мільйонів, а для громади це великі гроші. Коли реформа тільки починалася, її автори головною перевагою називали майбутню фінансову самодостатність громад. Але, як зауважив Ігор Плєхов, насправді сьогодні держава всіма способами намагається перетягнути на себе ті чи інші види доходів. І це зрозуміло - чиновникам у високих кабінетах не потрібні самостійні і фінансово незалежні керівники громад. Ось і створюється штучно ситуація, при якій громади змушені для здійснення якихось інфраструктурних проектів просити гроші у держави.
3. Політичний фактор. Ренійський міський голова сформулював це так: «На жаль, громади "нарізали" не за економічним принципом, а за політичним». В результаті чимало з них з самого початку були приречені на економічну неспроможність. Що, почасти, стало причиною наступного недоліку.
4. Економічні особливості громад. Місту Рені було б вигідно провести реформу за прикладом сусіднього Ізмаїла, який ні з ким не об'єднався і в результаті нічого не втратив в доходах. Але тоді, на думку Ігоря Плєхова, громада, що складалася би з одних тільки сіл колишнього Ренійського району, без міста, виявилася б мертвонародженою. Тому і було прийнято чинний варіант.
5. Кадрова проблема. Без високопрофесійних співробітників процес розвитку громади більше нагадує шарахання з боку в бік.
6. Спадщина попередників. Перед останніми місцевими виборами деякі сільради "розпаювали" комунальні землі. Окремі громадяни від цього виграли, а громада в цілому програла. Наприклад, від таких дій Плавненскої сільської ради бюджету об'єднаної громади загрожує втрата близько 1 мільйона 200 тисяч гривень. А це, своєю чергою, ставить під загрозу фінансування дитячого садка і школи в цьому селі.
7. Все перераховане конкретно для Ренійської громади спричинило те, що в наступний рік вона ризикує увійти без бюджету розвитку. Але є ще гірший варіант - дефіцит бюджету в 1 мільйон гривень. Де вихід? З одного боку, слід збільшувати доходи бюджету, але це процес повільний. Більш швидкий ефект дає урізання витрат. Тому в громаді вже в цьому році почнеться оптимізація шкіл та лікарень.

Ренійський міський голова пояснив ситуацію: «Коли населення міста налічувало 28 тисяч, потрібні були шість шкіл і велика лікарня, але сьогодні при 15 тисячах вони працюють в півсили». Школи і дитячі садки міста заповнені на 60%. Є школи, які відвідує 200-250 учнів. Тому дві школи в місті можна скоротити. Не кажучи вже про ситуацію в селі Нагірне, де дитсадок відвідують 18-20 дітей. І яка в такому разі перспектива у Нагірненської школи?

Ігор Плєхов запевнив журналістів: «Я вам чесно скажу - для мене не стоїть питання про третю каденцію мера. Розумію, що вищезгаданими діями я б’ю по своєму рейтингу, але мене це не дуже хвилює сьогодні. Єдине, чого я прагну - щоб мій наступник гідно оцінив зроблене мною в цей непростий період ». 

А на непопулярні заходи місцевій владі, на думку мера, доведеться йти. І взагалі цей рік покаже, які з громад виживуть, а які "згаснуть", закінчив Ігор Плєхов.

Фото: ІзбірКом