Шторм знову підняв зі дна старий мазут на узбережжі Криму

У тимчасово окупованому Криму зафіксовано чергову хвилю забруднення берегової лінії нафтопродуктами.

Про це повідомив Главком.

Лютневі шторми спровокували масштабне повторне забруднення акваторії Чорного моря наслідками аварії танкерів ''Волгонефть-212'' та ''Волгонефть-239'', що сталася наприкінці 2024 року. Потужні підводні течії підняли придонні шари мазуту, який залягав у Керченській протоці, та винесли його на пляжі південно-східного Криму. Нафтові плями вже призвели до масової загибелі диких водоплавних птахів, що свідчить про глибоку деградацію місцевої екосистеми.

Географія катастрофи вийшла далеко за межі початкового місця аварії. Забруднення, схоже на мазут, зафіксували фахівці Державної екологічної інспекції на узбережжі Одещини. Наразі тривають лабораторні дослідження зразків води та ґрунту, щоб офіційно підтвердити зв’язок із грудневою аварією.

Ситуація підкреслює критичну небезпеку морських перевезень в умовах відсутності належного моніторингу на окупованих територіях. Екологи наголошують: мазут, що осів на дні, залишатиметься екологічною ''міною'' протягом багатьох років, загрожуючи рибальству та туристичному потенціалу всього регіону після кожного сильного шторму.

Також, станом на кінець 2025 року загальний обсяг збитків, завданих природно-заповідному фонду НПП "Кам’янська Січ" на Херсонщині, оцінили у 107 мільярдів. Територія заповідника, яку загарбники захопили у березні 2022 року і де двічі проходила лінія фронту, продовжує потерпати від обстрілів навіть після деокупації. Зокрема, у січні 2026 року в одному з населених пунктів області російські військові атакували службовий автомобіль парку за допомогою безпілотника.

Протягом минулого року на території ''Кам’янської Січі'' зафіксували 98 пожеж, внаслідок яких вигоріло близько 5 тисяч гектарів заповідних земель. Заступниця директора нацпарку Юлія Ходосовцева повідомила, що вогонь знищує унікальні види рослин, занесені до Червоної книги. Окрім рослинності, від воєнних дій масово страждають тварини: хоча частина з них встигла покинути небезпечну зону, для тих, хто залишився, критичною загрозою стало дистанційне мінування території.

Катерина Глушко