Квітнева сесія в Полтаві: гроші – лікарям, стерилізаційні центри – тваринам, земля – під питанням

До травневих свят депутати Полтавської міськради збиралися на двадцять другій сесії та розглянули більше шістдесяти питань.

Про що дискутували та які рішення ухвалили – в нашому огляді. 

Про бюджет Полтави

Затверджений ще до нового року бюджет міста, а він, нагадаємо, складає 3,3 млрд грн, знову зазнав коректив. Як повідомила начальниця бюджетного управління Тетяна Чумак, через перевиконання, дохідну та видаткову частини міського бюджету на 2019 рік збільшили на 85 млн 800 тис. грн. Крім того, на 1 січня 2019 року залишилося 177 млн грн бюджетних коштів. Тому заплановано, що управління виконкому отримають додаткові кошти. Найбільше – традиційно управлінню житлово-комунального господарства – 109 млн 803 тис. грн (статті видатків: реконструкція вулиць Колективна-Огнівська, Нікітченка, реконструкція парку "Корпусний Сад", будівництво стерилізаційного центру, внески до статутних капіталів КП "Декоративні культури", КАТП-1628, ПЕЗО "Міськсвітло", КП "Спецкомбінат похоронно-ритуальних послуг"). Управлінню освіти заплановано збільшити видатки на 55 млн 624 тис. грн (придбання меблів, інтерактивних комплексів для НУШ, капремонти шкіл та дошкільних закладів, харчування дітей в пришкільних таборах).

Управлінню охорони здоров’я – 28 млн 641 тис. грн (капремонти у комунальних лікувально-профілактичних закладах, придбання рентген апарату в 4 міську лікарню, облаштування неврологічного відділення 1 міської лікарні, медобладнання для пологового будинку).

Управлінню капбудівництва – 18 млн 761 тис. грн (будівництво водопровідної мережі в с. Рибці, будівництво котельні для теплопостачання спорткомплексу по вул. Петра Юрченка, 1а, реконструкція систем газопостачання житлових будинків, ремонт закладів освіти, лікувальних закладів);  бюджетно-фінансовому управлінню (міжбюджетні трансферти, державне управління) – 14 млн 187 тис. грн;  управлінню соцрозвитку – 9 млн 753 тис. грн;  управлінню у справах сім'ї, молоді та спорту – 3 млн 709 тис. грн (капремонт зовнішніх стін цокольної частини будівлі ДЮСШ №2, капремонт даху манежу ДЮСШ "Ворскла", капремонт даху будівлі ДЮСШ №2, мотиваційна підтримка спортсменів, які претендують на виборювання Олімпійських ліцензій). 

Управлінню культури – 2 млн 302 тис. грн (капремонт приміщень центральної міської бібліотеки, художнього музею, протипожежні заходи в палаці дозвілля, оновлення бібліотечних меблів для мережі бібліотек-філіалів);  управлінню з питань надзвичайних ситуацій – 2 млн 275 тис. грн.

Водночас зміни в бюджеті знаходять відображення й в змінах до міських цільових програм. Перш, ніж до них перейти, зазначимо, що ухвалення нових показників бюджету викликало на пленарному засіданні тривале обговорення. Так, у депутатів Олександра Кудацького та Світлани Нестулі ("Рідне місто") виникли питання через виділення грошей на Центр молодіжних ініціатив. Як з’ясувалося, центр, де, за словами заступниці мера Людмили Бойченко, "молодь зможе озвучити свої позиції щодо сучасного життя", планують відкрити до початку наступного опалювального сезону у дворі краєзнавчого музею (вул. Конституції, 2а).

Тут раніше розташовувалися майстерні дитячої художньої школи, однак через проблеми з опаленням заклад перевели до іншого району міста. Нині на майбутній молодіжний хаб закладають 700 тис. грн, цих коштів має вистачити на поточний ремонт будівлі (200 тис. грн), розробку проектно-кошторисної документації та початок робіт з капітального ремонту. 

Ще одна стаття видатків, яка викликала обговорення під час затвердження змін до бюджету, – програма "Турбота". Зокрема, пункт, яким передбачено виплату матеріальної допомоги медичним працівникам на загальну суму 8 млн 338 тис. 100 грн. Традицію видавати бюджетникам по 700 грн до професійних свят через програму "Турбота" започаткував ще екс-мер Олександр Мамай. На сесії ж депутат від "Самопомочі" Дмитро Сенчакович запропонував виключити цей пункт. Пояснив це тим, що сама фракція не проти виділення грошей медикам, депутати проти формату, у якому ці преміальні видаються. Адже, щоб отримати гроші до професійного свята, кожен працівник повинен написати заяву про необхідність отримання матеріальної допомоги, що є на їхню думку "некоректним". Натомість на захист традиційного формату виплат висловилися Андрій Матковський (БПП "Солідарність"), Олег Бєлоножко (ВО "Батьківщина") та секретар міськради Олександр Шамота.

Загалом "за" правку Дмитра Сенчаковича проголосували лише фракції "Самопоміч" та "Свобода" (разом 10 голосів). Попри це в цілому зміни до бюджету депутати затвердили одностайно – 35 голосами. 

Не маршрутками єдиними

Ще з минулого року систему громадського транспорту Полтави відверто лихоманить. Після рішення про зниження тарифу на проїзд частина приватних перевізників влаштовувала протести та відмовлялася виходити на маршрути, частина – вирішила просто не підкорятися рішенню і їздити за старою ціною. За кілька місяців ситуація з громадським транспортом відносно покращилася, та не для мешканців віддалених мікрорайонів міста, яким через відсутність транспорту часто доводиться подовгу чекати на зупинках, або ж взагалі ходити пішки. Цієї проблеми стосувалися виступи депутатів Віталія Павлія, Володимира Корчаки (БПП "Солідарність"), Артема Чубенка (ВО "Свобода") та Сергія Луценка (позафракційний). Поки влада проводить конкурси перевізників та готується підвищувати тарифи на проїзд, на сесії ухвалили рішення на підтримку комунального транспорту – тролейбусів. 

Так, депутатський корпус підтримав рішення про надання гарантії міською радою боргових зобов’язань КП "Полтаваелектроавтотранс" перед ЄБРР. Йдеться про кредит на оновлення тролейбусного парку в обсязі 10 млн євро, які підприємство має віддати упродовж 13 років. 

Крім цього, двома окреми рішеннями депутати виділили 1,9 млн грн на закупівлю стельових моніторів для 65 тролейбусів – зміни до Програми розвитку ЖКГ та 4 млн грн на переобладнання спецтролейбусу ("технічки") – зміни до Програми розвитку розвитку міського електротранспорту.  Усі вищевказані рішення депутатський корпус підтримав одностайно. 

"Моя спроба номер…" 

Далі мова піде про питання, які за попередні роки з першої спроби у міської влади вирішити не вийшло. Тут знову фігурує Управління житлово-комунального господарства, яке є розробником як мінімум сімох програм, винесених зі змінами на двадцять другу сесію. 

Перше – сортування сміття і збір небезпечних відходів у населення. Тут, як нагадаємо, історія розпочалася ще у 2016 році з полтавського екоактивіста Сергія Антоненка. Аби місто звернуло увагу на проблему та почало робити перші кроки до запровадження роздільного сортування та збору й утилізації небезпечних відходів, полтавцю довелося влаштовувати акції протестів та подавати на міську раду до суду. На 19 сесії депутати ухвалили розробити програми поводження з твердими побутовими і небезпечними відходами та додали грошей до статутного капіталу КАТП-1628, аби дозволити фірмі збирати, зберігати, перевозити й утилізувати небезпечні відходи.

Нині ж на двадцять другій сесії депутати заклали гроші для КАТП-1628 на закупівлю спецконтейнерів для збору й перевезення небезпечних відходів (зміни до Програми розвитку ЖКГ на 2019 рік). Так, незабаром підприємство має придбати:
три спецконтейнери для збору та перевезення люмінесцентних ламп – 75 тис. 600 грн; 
один пластиковий спецконтейнер для збирання й перевезення старих акумуляторів – 22 тис. 400 грн; 
один спецконтейнер для перевезення небезпечних відходів – 55 тис. грн.

Крім цього, у програмі заклали 150 тис. грн на переобладнання вантажного фургону, аби підприємство мало можливість збирати в населення відходи. 

А от зміни до Програми охорони довкілля на 2017-2021 рр. дали можливість виділити 199 тис. грн на послуги зі збору небезпечних відходів. Крім цього, зміни передбачають і виділення 4,5 млн грн на розчистку русла річки Ворскла.  
Друге – будівництво стерилізаційного центру для безпритульних тварин. З 2012 року в Полтаві існувала Програма регулювання чисельності безпритульних тварин, яка передбачала будівництво у місті притулку для тварин та створення міського обліку домашніх улюбленців до 2016 року. Однак практично дійти до реєстрації тварин вдалося лише в липні 2018 року. 
Стерилізаційного центру досі немає. Проте на двадцять другій сесії депутати виділили додаткові 500 тис. грн (до цього було виділено 300 тис. грн) для завершення розробки проектно-кошторисної документації (зміни до Програми поводження з тваринами та регулювання чисельності безпритульних тварин). Як розповів заступник мера з питань ЖКГ Олексій Чепурко, коли проект буде готовий, тоді розмовлятимуть з одним із потенційних інвесторів – Полтавською ОДА. Нагадаємо, що заплановано збудувати стерилізаційний центр на 250 місць з кухнею, підсобними приміщеннями та майданчиком для вигулу.
Третє – ліквідація амброзії. Минулого року міська рада вирішили боротися з ненависним бур'яном сучасними методами – не скошувати чи виривати, а обробляти спецрідиною. Для цього в бюджеті заклали 4,5 млн грн. Однак тендер, через який закупляли рідину для обробки рослини, провалився, а амброзія і далі процвітала в Полтаві. 
Цього року аналогічний тендер, про всяк випадок, КП "Декоративні культури" оголосило на півтора місяці раніше, а в змінах до Програми з ліквідації амброзії полинолистої на сесії передбачили закупівлю спецобладнання – прицепів з баками і насосним обладнанням, яке допоможе обробляти рослини на великих територіях.

Артсклади. Продовження
Минулої двадцять першої сесії депутатський корпус дозволив розробити документацію із землеустрою 7 ділянок загальною площею близько 8 га на території колишніх артскладів. Дискутували довго і підтримали рішення не всі (ВО "Свобода" та "Самопоміч" утрималися). Нагадаємо, резонансу питання набуло, зокрема, через знайдені кілька років тому сліди масових захоронень на цих ділянках. За одними свідченнями, у роки Другої Світової війни на цій території розміщувався концтабір нацистів, де розстрілювали як військовополонених, так і цивільних жителів. За іншими – у  XIX столітті міський цвинтар.
На цій сесії питання земель артскладів знову з’явилося в порядку денному. Цього разу рішенням мали дозволити виставити ділянки на електронні торги, які б визначили майбутнього орендаря землі. Одначе ще на постійних комісіях депутати зіштовхнулися з супротивом громадськості. Представники громадських організацій міста, зокрема, єврейських організацій, вимагали від обранців виключити питання з порядку денного  та провести дослідження, які б дали можливість виявити і перенести людські останки. Як свідчення того, що захоронення на цій території є, надали зібрані докази – архівні документи СБУ (довідки, листи, аерофотозйомки часів Другої Світової війни, де видно розміщені на території концентраційні табори). 

Наведемо основні контраргументи представників влади:
1. Площа дуже велика, якщо проводити дослідження всієї території (майже 60 га), буде втрачено дуже багато грошей і не менше десятиліття часу. Доти ж земля і далі стоятиме захаращеною.
2. Міська влада спілкувалася з організаціями, які спеціалізуються на таких роботах, жодна з чотирьох не забажала брати на себе одноосібну відповідальність за проведення дослідження.
3. Невідомо, де точно на 8 га є захоронення, тому віддати під будівництво землі потрібно. А забудовник, якщо буде проводити роботи і знайде останки – однозначно зупинить будівництво.
4. Активісти з’являються лише на комісіях і сесіях, а в перерві між засіданнями ніяк не допомагають.
Хоч на комісіях більшість депутатів і виступали "за" аукціон земельних ділянок, на пленарному засіданні ставлення влади дещо змінилося. Так, перший заступник мера Андрій Лямін запропонував виключити один із семи лотів. Адже лише він, за словами посадовця, при співставленні з наданою активістами аерофотозйомкою співпадає з межами ймовірних захоронень. 
Натомість депутат Андрій Матковський (БПП "Солідарність"), який висловлювався однозначно "за" забудову території, запропонував усім утриматися від ухвалення рішення. Аби дати активістам час до наступної сесії знайти конкретні докази наявності захоронень чи ж домовитися з владою. 

Депутат від "Самопомочі" Дмитро Сенчакович запропонував виключити усі конфліктні лоти з проекту рішення та зазначив, що відтермінувати питання аукціону цих ділянок просять й Інститут історії України НАН України та Український інститут національної пам’яті. 

У результаті ділянки артскладів таки виключили з проекту – пропозицію Дмитра Сенчаковича підтримали усі присутні 35 депутатів. Чи встигнуть активісти переконати владу не віддавати на аукціон землі колишніх артскладів – побачимо наступної сесії.
Про загальні настрої в корпусі

З боку процес голосування в депутатському корпусі Полтавської міськради виглядає мирним – стабільно вже яку сесію абсолютна більшість питань ухвалюється одностайно. Однак насправді стабільним в корпусі є лише відвідування пленарних засідань представниками фракції "Совість України". Восьме засідання підряд жоден з депутатів екс-мерської команди не з’являється в міській раді. Сама ж "дружня коаліція" тримається більше на настроях фракцій БПП "Солідарність" та "Рідне місто". Представники першої, неодноразово критикували нинішнього секретаря міськради Олександра Шамоту та озвучували наміри в разі чого знайти голоси для його відставки. 

Фракція ВО "Батьківщина", лідер якої постійно нагадує про свою опозиційність, зараз голосує в унісон з найбільшими фракціями БПП "Солідарність" та "Рідне місто". Фракція "СДП" діє таким самим чином, хоча її екс-голова Олександр Шамота теж наголошує, що не є і не буде "ручним секретарем". Натомість частково опозиційно голосують фракції ВО "Свобода" та "Самопоміч".

Наразі, за постійними оновленнями кампанії можна слідкувати:
В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація»
В розділі «Атестація місцевих депутатів» на інформаційному ресурсі «Ізбірком».
Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад», про те як, здійснювалось оцінювання в попередні роки та про його результати можна дізнатись на сайті організації.

За додатковою інформацією про здійснення ініціативи в Полтавській області звертайтесь до: ГО «ПОЛТАВСЬКА ПЛАТФОРМА», e-mail: platformaplt@gmail.com.

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація».  В місті Полтава за реалізацію ініціативи відповідає ГО «ПОЛТАВСЬКА ПЛАТФОРМА».