Комітет Верховної Ради схвалив суцільну партизацію громади: ОПОРА вважає, що це порушує права виборців

Комітет Верховної Ради ухвалив рішення про суцільну партизацію місцевого самоврядування всі громади від 10 тисяч виборців.

Ця проблема має різні грані, але порушення міжнародних стандартів проведення чесних та вільних виборів таки відбулось, пише голова Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська у своєму блозі.

«Система виборів для абсолютної більшості громад змінюється за чотири місяці до дня голосування. Це обмежує право громадян в абсолютній більшості громад на самовисування. І надає перевагу партіям, які усунули свідомо та сплановано з кампанії політично активних громадян, які не є членами партструктур. Проблема не лише у висуванні, а тотальному контролі національних та обласних партійних організацій за всім, що відбувається, від затвердження кандидатів, до комісій. Демократією тут не пахне, як і поки умовами для належного розвитку партійних організацій», – вважає експертка.

Вона також зазначила, що Міжнародні документи, якими керуються фахівці, експерти, парламентарі фокусуються на рамці, за умов дотримання якої, буде захищено політичні права та свободи громадян, рівні умови для кандидатів, належний порядок організації виборів. Для європейського простору актуальними є, в першу чергу, Загальна декларація прав людини ООН, Копенгагенський документ ОБСЄ та Кодекс належних практик у виборчих справах Венеціанської комісії. 

«Копенгагенський документ ОБСЄ встановлює вимогу до країн-учасниць поважати право громадян на отримання політичних та державних посад особисто, або через політичні партії та організації без дискримінації. Звучить, як альтернатива, але не зовсім, якщо читати далі та звернути увагу на пункт 7.6 «поважати право окремих осіб, або груп осіб створювати в умовах повної свободи свої партії, або інші політичні організації та надають таким партіям та організаціям необхідні юридичні гарантії, які дозволяють їм змагатись одне з одним на основі рівності перед законом та органами влади». Про що це? Та про те, що партії не мають мати монополію на участь у виборах. Тож, на моє скромне переконання опускаючи систему до 10 тисяч виборців на всі рівні громад, ми порушуємо права, свободи та стандарти чесних і вільних виборів», – наголошує експертка.

1 січня 2020 року вступив у силу Виборчий кодекс, а Закон «Про місцеві вибори» практично втратив чинність. Апробувати Виборчий кодекс українці зможуть на місцевих виборах, які мають відбутися відповідно до Конституції, 25 жовтня 2020 року.

Новий Виборчий кодекс частково вирішує питання округів без депутатів та партизації місцевих рад, але «відкритість виборчих партійних списків» експерти ставлять під сумнів. Відкритим залишається також питання обрахунку округів та виборців, адже децентралізаційні процеси ще тривають: розглядаються нові перспективні плани формування територій. Кодекс частково усуває проблеми попереднього Закону про місцеві вибори, але потребує доопрацювання. Такими були підсумки експертної дискусії «Місцеві вибори 2020: як обирати та обиратися за новими правилами», яка 26 лютого відбулася в Українському кризовому медіа-центрі у рамках Програми USAID DOBRE.

30 квітня 2020 року  Проект Закону про внесення змін до статті 225 Виборчого кодексу України (щодо розміру грошової застави) прийнято у першому читанні - грошову заставу планують зменшити у дев'ять разів.

Нагадаємо, вибори до місцевих рад, а також обрання міських, селищних і сільських голів, деякі з яких автоматично стануть головами громад, повинні відбутися восени цього року.

ІзбірКом постарався актуалізувати інформацію про обласні партійні організації партій в Одеському регіоні та в обласному центрі, де проживає фактично половина населення області.