21 листопада 2026
(ІЛЮСТРАЦІЯ: Інтент/ШІ)
Українські військові мали можливість уразити Керченський міст ще влітку, однак відклали удар, щоб підготувати спільну операцію та мінімізувати ризик помилки.
Про це в етері "Армія TV" розповів командир 414-ї окремої бригади безпілотних систем "Птахи Мадяра" Андрій "Кліма" Клименко.
За його словами, українські військові протягом літа відпрацьовували можливість ураження мосту. Однак головним завданням було не просто завдати удару, а скоординувати дії всіх учасників операції. До підготовки долучилися 7-й центр бригади, 1-й окремий центр Сил безпілотних систем, Служба безпеки України та Військово-Морські Сили.
Клименко пояснив, що перед операцією військові детально вивчили конструкцію мосту та систему його захисту.
За його словами, українські підрозділи мали розуміти особливості об'єкта, щоб спланувати удар та не припуститися помилок.
Командир також зазначив, що операція продемонструвала можливості масованого використання українських далекобійних безпілотників. Обмеження у використанні супутникового зв'язку Starlink, за його словами, не завадили Силам оборони завдавати глибинних ударів.
Читайте також: Як ЗСУ готували операцію атаки на Керченський міст
Технічні деталі операції Клименко розкривати не став, пояснивши, що ці можливості українські військові планують використовувати й надалі.
Він також заявив, що Сили оборони готові повторювати удари по мосту, якщо росіяни відновлюватимуть його.
16–17 листопада 2026 року – перші удари дронами та ракетами. Перед атакою послабили російську ППО та РЕБ.
Ніч проти 19 листопада – новий удар по залізничній частині мосту та району арки із застосуванням, зокрема, ракет "Нептун".
Застосоване озброєння – "Паляниця", "Фламінго", "Нептун", "Рута", FP-1, Ан-197 та інші українські розробки.
Ірина Глухова
21 листопада 2026 р.
У столиці поховали кримськотатарського "Привида Києва", який скинув на ворога 200 бомб20 листопада 2026 р.
Окупаційна влада відібрала будинок у родини кримського політвʼязня