Кілієць здійснив третій щорічний заплив з Кілії у Вилкове

Третій рік поспіль наприкінці липня житель Кілії Євген Патлатюк пропливає марафонську дистанцію по Дунаю з Кілії у Вилкове.

Євгену - 49 років (через тиждень виповниться 50), він спортсмен-любитель і плавання для нього - невід'ємна частина життя.
В цьому році заплив відбувся в неділю, 18 липня. Як і в попередні роки, Євген стартував на 42-му кілометрі Дунаю і фінішував на Вилківському морвокзалі, подолавши в цілому більше 25 кілометрів.

«Цього разу було непросто - вітер не давав розігнатися, хвилі гасили швидкість. Довелося виробити середній темп і розраховувати сили, коли я зрозумів, що пропливаю кілометр за 20 хвилин, замість 17, - ділиться враженнями на фініші Євген. - Але головне - успішний фініш. Стільки за часом я ще не плавав. Відчуття чудові. Я задоволений".

Всю дистанцію спортсмен проплив одним стилем - кролем, в максимально екстремальних умовах: без зупинок на відпочинок і харчування, і без гідрокостюма, який зазвичай використовується при плаванні на довгі дистанції. Цього року труднощів додали погодні умови - протягом всього запливу дув зустрічний вітер, піднімаючи хвилі, які не давали плавцю набрати звичну швидкість. Через це замість передбачуваних 5,5 годин (таким був його торішній результат), Євген плив 6 годин 50 хвилин - рекордний для нього час невпинного плавання (на тренуваннях він плавав максимально 4 години).

З метою безпеки і для фіксації результату, спортсмена супроводжувала команда підтримки з 4 чоловік на човні. Примітно, що в цьому році через зустрічний вітер, в човні було важко йти на веслах, і доводилося включати мотор, щоб не відставати від плавця.

<span class="ratio ratio-4x3"><span class="ratio ratio-16x9"></span></span>

Люди, які рибалили і відпочивали на узбережжі, раз у раз запитували, куди пливе Євген, і дивувалися, дізнавшись, що у Вилкове. Один чоловік навіть припустив: «На спір, напевно?». Але цілі ось уже третього щорічного запливу Євгена Патлатюка інші.

По-перше, популяризація плавання. Адже для нього цей вид спорту - джерело енергії і життєвих сил. Євген плаває постійно. Взимку - від декількох хвилин, наскільки дозволяє температура води. Влітку до 4 годин під час підготовки до вилківського запливу. При цьому у Євгена звичайна 8-годинна робота - він завідувач архівним відділом. Але плавання для нього - невід'ємна частина життя. В цьому році, щоб увійти в необхідну для запливу форму спортсмену знадобилося трохи більше 2 тижнів. 2-4 годинні тренування він почав 2 липня.
«Часто влітку приходжу з роботи втомлений. Але пару годин плавання - і я знову сповнений сил», - говорить він.

Друга важлива мета запливу - спортсмену дуже хотілося б, щоб на річці Дунай одного разу пройшли справжні змагання з плавання на довгі дистанції. Такі запливи проводять, наприклад, на Дніпрі. Саме після участі в черкаських змаганнях на Дніпрі у Євгена Патлатюка і виникла ідея зробити заплив по Дунаю. Дунай, на думку плавця, набагато цікавіший і зручніший для довгих дистанцій: «На Дунаї, на відміну від Дніпра, добре проглядаються обидва берега, ти не пливеш наосліп. Плюс в наш регіон такі змагання могли б залучити більше туристів», - каже він.

Можливо, в майбутньому ця мрія стане реальністю. Як би там не було, спорт для Євгена Патлатюка - це спосіб життя. У цьому його підтримує сім'я. Дружина Людмила і син Микита теж плавають в Дунаї круглий рік. Взимку до плавання додаються пробіжки. Влітку спортивна сім'я любить влаштовувати годинні велопрогулянки до моря. 15-річний Микита крім цього займається джиу-джитсу.
«Я не хочу сказати своїм запливом «Плавайте, як я, займайтеся стільки ж», але хочу показати, що цілком реально займатися спортом і вести активний спосіб життя, і для цього не потрібні якісь спеціальні умови».

Читайте також, як спортсмен долав марафонську дистанцію у минулих роках.

Авторка: Мирослава Веселка