Хто купив Україну (південь): розпродаж комунальної нерухомості

ІзбірКом публікує перше розслідування, здійснене учасником Одеського Центру публічних розслідувань

ІзбірКом публікує перше розслідування, здійснене учасником Одеського Центру публічних розслідувань Олександром Волошиним. Воно присвячене темі викупу комунальної нерухомості у великих містах України. Ми публікуємо одну з чотирьох частин цього розслідування, яка стосується «розпродажу» майна у Південному регіоні України. 

Щороку місцеві ради купують нову нерухомість, щоб у подальшому, за можливості, продати її. Комунальну нерухомість можна отримати на аукціоні, за конкурсом або взяти її в оренду на кілька місяців, щоб потім викупити. Останній спосіб дозволяє орендарю уникнути конкуренції за найкращі приміщення у своєму населеному пункті.

Рейтингами міст України вже нікого не здивуєш: найкращі, найкомфортніші, та найпрозоріші з них уже відомі. Ми ж спробували не просто показати, яке центральне місто області розпродало свою нерухомість більше, а яке нічого не втратило, а ще й дізнатися хто і яку «комуналку» викупив у 2016 році.

В минулому році центральні територіальні громади областей втратили більше 350 приміщень, майже у третині випадків в цьому виявилися зацікавлені політики та олігархи, і це не враховуючи місцевих чиновників. Практично про кожен комунальний об`єкт, викуплений у 2016 році, та його нового власника чи окремі зв`язки можна прочитати на КАРТІ. Також, тут можна побачити узагальнену інформацію по місту (загальна площа викупленої нерухомості, середня ціна 1 кв.м. та загальна сума отриманих від продажу коштів). Різні ж кольори означають різний ступінь суспільної користі від продажу майна: від червоного до зеленого, тобто від найдешевших до найдорожчих. До того ж, ми з’єднали деякі об`єкти лініями, натиснувши на які, зокрема, можна дізнатися їхню об’єднуючу ознаку чи розширену інформацію.

Продовження читайте <span>ТУТ</span>.

Матеріал підготовлено в рамках роботи Центру публічних розслідувань, що реалізується в рамках проекту «Більше фактів для діалогу», який виконує Інститут висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки МЗС Королівства Нідерландів.