Митрополиту московського патріархату повідомили про підозру

Митрополита УПЦ (МП) звинувачують у розпалюванні міжконфесійної ворожнечі.

Як повідомляє Служба безпеки України, керівник Черкаської єпархії у публічних висловлюваннях серед священнослужителів і вірян та в офіційних коментарях поширював заклики, що порушують рівноправність громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності та переконань.  

Встановлено, що під його керівництвом адміністратор відомчого сайту єпархії розміщував ворожі матеріали з пропагандистських сайтів РПЦ, серед яких patriarchia.ru та pravmir.ru.

"У цих публікаціях представники країни-агресора нав’язували ідеї рашизму та популяризували кремлівський режим. Тим самим сприяли загостренню внутрішньої обстановки в регіоні через розпалювання міжрелігійної ворожнечі", - зазначили в СБУ.

Під час обшуків за місцем проживання митрополита та у приміщенні єпархії правоохоронці виявили:

• комп’ютерну техніку та мобільні телефони;
• мережеве сховище даних та зовнішній накопичувач;
• друковані матеріали, які підтверджують злочинні дії.

Наразі керівнику Черкаської єпархії УПЦ МП повідомлено про підозру за ст. 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, релігійної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками) Кримінального кодексу України.

Триває розслідування для притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Вирішується питання щодо кваліфікації дій інших причетних за ст. 436-2 Кримінального кодексу України (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікація її учасників).

Раніше, експертиза показала, що УПЦ не розірвала церковно-канонічний зв’язок з московським патріархатом.

Група дійшла таких узагальнених висновків:

1. Прийняття нової редакції Статуту про управління УПЦ (від 27.05.2022) та Постанови Собору УПЦ не призвели до розриву церковно-канонічного зв'язку Української Православної Церкви із Російською Православною Церквою. Статус УПЦ як структурного підрозділу РПЦ, що користується певними правами самостійності, але не утворює автокефальну Церкву, залишається незмінним.
2. УПЦ відносно РПЦ має церковно-канонічний зв'язок частини із цілим. Відносини УПЦ з РПЦ не є відносинами однієї самостійної (автокефальної) церкви з іншою самостійною автокефальною церквою. УПЦ також не має статусу автономної Церкви, який би визнавався іншими церквами, а, отже, з точки зору еклезіології та канонічного права є структурним підрозділом РПЦ, що має окремі права самостійного утворення без власної канонічної суб’єктності.
3. Нинішня діяльність чи бездіяльність найвищих органів церковної влади та управління УПЦ свідчить про те, що УПЦ продовжує перебувати відносно РПЦ у відносинах підпорядкування. Вона не діє як самостійна (автокефальна) церква і не проголошує власної самостійності (автокефалії). Жодних документів чи дій, які б свідчили про трансформацію УПЦ в самостійну відносно РПЦ релігійну організацію, членами Експертної групи не виявлено.

Раніше поліція відкрила кримінальне провадження через незаконну приватизацію філією російської православної церкви (так званою УПЦ МП) Спасо-Преображенського кафедрального собору в центрі Одеси.

Окрім того, 27 грудня Конституційний Суд України визнав таким, що відповідає Конституції, закон України, який передбачає зміну назви релігійних організацій чи об'єднань, які входять до структури релігійної організації, керівний центр якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та тимчасово окупувала частину території України.

Тобто церква, яка наразі називає себе "Українська православна церква (Московського патріархату)" має змінити назву на "російська православна церква". 

Відповідні зміни, Верховна Рада України ухвалила ще 20 грудня 2018 року, але закон вирішила оскаржити в Конституційному суді України група депутатів із тодішнього "Опозиційного блоку", серед яких були: вже колишній нардеп Сергій Ківалов та чинні наразі народні депутати Микола Скорик та Антон Кіссе.

Ната Чернецька