Історик виклав науковий погляд на міф про Дике Поле на Півдні

<span><span><span><span><span><span>Існує міф про те, що південні степи України до приходу російської імперії були порожніми, безлюдними й "дикими", а цивілізацію та життя сюди принесла виключно російська колонізація у XVIII столітті за часів Катерини II. Проте історичні дані говорять зовсім інше. </span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span>Про справжнє минуле Північного Причорномор'я Інтенту розповів історик та етнограф Валентин Долгочуб. </span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span>Фахівець зазначив, що наукові праці на тему історії Північного Причорномор'я до російського завоювання кінця XVIII століття видавались насправді й в часи російської імперії, і в часи Радянського Союзу. Таких праць було небагато, але все ж таки вони були, і далеко не стверджували те, що ці території були безлюдними та пустими. Зокрема, велося активне дослідження курганів за радянських часів. </span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span>Просто історична наука станом на першу половину 19 століття була ще не сформована. А коли ставало зрозуміло, як писати про минуле з наукового погляду, то першочергово бралися за інші теми, а не за цю. Тож, на думку історика, свідомого бажання представити цей край безлюдним і пустим в імперського уряду не було.</span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span>Але, як наголосив історик, була певна мета якщо не викреслити, то принаймні применшити тюркську складову. І це зрозуміло, тому що це був буквально політичний суперник на цих землях. Викреслювали також період раннього середньовіччя, тому що про нього тоді було мало що відомо. </span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span>Справедливості заради, якщо спитати сьогодні, що було там в VIII–VII століттях на території Одещини, ну, навряд чи навіть фаховий історик, який не спеціалізується на цьому періоді, зможе дати внятну відповідь. Тому що дуже мало джерел з цього приводу. Вочевидь, поселення були дійсно дуже розрізнені, розсіяні і малочисельні. Хоча вони існували дійсно, і ранньослов'янські пам'ятки у нас фіксуються, хоча і в незначній кількості, </span></span></span></span></span></span><span><span><span><span><span><span>— зазначив історик.</span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span>Долгочув розповів, що коли імперія завойовувала нові землі, вона відправляла туди не тільки військову адміністрацію, але й чиновників, які займалися топографічно-статистичним описом цих новоприєднаних земель. </span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span>В цьому була абсолютно нагальна потреба імперського уряду, адже люди просто не знали, як виглядають ці землі, хто там живе, скільки населення і так далі. Першочергово цікавила кількість потенційних платників податків. </span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span>Це для нас сьогодні нормою є погляд на територію з космосу, ну або принаймні з неба. Навіть діти знають обриси України географічні, ось, як там виглядає Кримський півострів, як виглядає Чорне море. Але в кінці XVIII століття такої можливості просто не існувало,— зазначив Долгочуб.</span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span>Дослідник зауважив, що імперські чиновники (іноді вони були з числа навіть військових офіцерів, які брали участь у завоюванні цих земель) часто дуже сумлінно виконували ці задачі. Вони залишали по собі докладний опис того, хто живе на цих землях, скільки тут людей, як називаються населені пункти й тому подібне.</span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span>І таких описів збереглося чимало. Вони знаходяться в архівах, з ними працюють історики сьогодні. Вони є чудовим джерелом з дослідження історії цього краю. </span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span>Раніше п</span></span></span></span></span></span>ід час розкопок на Приморському бульварі в Одесі археологічна експедиція знайшла одну з веж Хаджибейського замку. Вперше за 240 років вдалося не лише точно локалізувати оборонний комплекс, а й визначити його реальні розміри, які до цього залишалися суперечливими. 

Юлія Калабайда