Як в Одесі шукали Хаджибей: керівник розкопок розповів детективну історію

Покриття на місці розкопок в центрі Одеси біля пам'ятника Рішельє, де влітку 2025 року археологи знайшли залишки стіни відновили, а керівник розкопок Андрій Красножон розповів проєкту "Реальна історія", як шукав потрібне місце.

Проєкт "Реальна історія" оприлюднив інтерв'ю, взяте у ректора Південноукраїнського педагогічного університету Андрія Красножона, в якому той розповів, як шукав можливе місце існування фортеці Хаджибей.

В інтерв'ю вчений розповів, що потрібну інформацію знайшов у москві ще до революції гідності. Там він розшукав донесення офіцерів, які штурмували фортецю, де на мапі тодішніх укріплень було вказане як відбувався штурм. Мапа фортеці наштовхнула Андрія Красножона на місце майбутніх розкопок.

"У своїх донесеннях там той чи інший офіцер доповідав хто де стояв, хто першим заліз на стіну й робив це на мапах фортеці, ці документи - це військова звітність, вони не можуть брехати. Щоправда, вони у своїх доповідей були не зовсім точними тож ми розуміли, що місце може коливатись на 10-20 метрів", - пояснив вчений.

Зрештою визначились із приблизним місцем, знайшовши за допомогою георадарних досліджень наявність аномалій під землею. На місці розкопок знайшли частину прибудови до замку вже 18 століття. 

<span class="ratio ratio-16x9"></span>
ВІДЕО: Реальна історія

Також Андрій Красножон заявив про сумніви, що фортецю збудували османи, адже у 1573 році імперія скерувала до Хаджибею представника, який мав би керувати відновленням фортеці. Тобто тут вже існувала фортеця, яка встигла занепасти.

"Тобто ми розуміємо, що фортеця дісталася османам у спадок. А хто міг тут будувати фортецю? Лише держава, яка могла стало контролювати цю територію", - пояснив вчений.

При цьому Андрій Красножон зазначив, що сумнівається навіть у тому, що фортецю заснували у 15 столітті коли була перша письменна згадка про порт та фортецю, адже польський історик Ян Длугош вказує, що зерно, яке польський король Владислав виділив посланцям Константинополю в допомогу вони мали отримати в королівському порту Кочубіїв.

"Чому в мене сумніви? Длугош пише про вже чинний порт. Тобто про робочу інфраструктуру. Хто міг побудувати там порт? Я вважаю, що це була морська держава. Чому не литовці? Уявіть собі, що десь у Вільнюсі чи в Києві сидить князь, який має гарнізон в Причорномор'ї де хазяйнували татари й підтримувати цей гарнізон суходолом дуже проблемно", - зазначив історик.

Отже, Андрій Красножон вважає, що побудувати Хаджибей могли генуезці, які активно торгували з Улусом Джучі, більш відомим у вітчизняній історіографії, як Золота Орда. Генуезці будували у Причорномор'ї та Криму фортеці для торгівлі. Цю теорію опосередковано підтверджують знахідки кераміки першої половини 14 століття.   

Кирило Бойко