Як у Європі протидіють інформаційним впливам Кремля

Чеська неурядова організація The European Values у межах свого проекту Kremlin Watch Monitor класифікувала держави — члени Європейського Союзу реакцією на операції впливу Росії. 

Про це розповіла експертка програми Kremlin Watch Monitor Вероніка Віхова.

Лідерами з протидії йому виявилися держави Балтії, Швеція та Британія, а пасуть задніх Греція та Кіпр.

Експерти вибрали три основні критерії:

1. Геополітичне визнання. Воно відбувається у стратегічних документах цих держав, політичних заявах їхніх керівників щодо того, чи визнають вони російський чи кремлівський вплив як загрозу, чи усвідомлюють, що дезінформація поширюється на їхнє суспільство, й чи сприймають цю проблему серйозно.

2. Урядові контрзаходи. Тут уже йдеться не лише про заяви, а й про конкретні проекти, ініціативи, створення установ, застосування інструментів для захисту від цієї загрози.

3. Публічно оголошена протидія з боку розвідки, зафіксована в заявах та опублікованих доповідях.

На основі цих критеріїв держави розділили на п’ять груп. 

До першої групи належать такі держави як Кіпр чи Греція, які співпрацюють із цими спробами впливу й використовують його на свою користь. Їх назвали «кремлівськими колабораторами».

До другої належать «держави у стадії заперечення». Вони не співпрацюють із Росією, але й не визнають, що така проблема взагалі існує. Це, наприклад, Угорщина та Італія.

Третю групу держав назвали «нерішучими». Вони визнають, що проблема є, але не хочуть робити щось конкретне щодо цього. Це, наприклад, Бельгія, яка вважає, що ця загроза актуальна тільки для Східної Європи. Крім того, це такі держави як Ірландія, які були історично нейтральними й уникають будь-яких контрзаходів проти іншої держави. І такі як Словаччина, де дуже активне громадянське суспільство, а окремі політики чи департаменти міністерств зробили одиничні кроки, але немає цілісного підходу уряду.

Четверту групу держав назвали «пробудженими». Це ті, хто вже став мішенями потужних атак: скажімо, Франція під час передвиборчої кампанії Емманюеля Макрона, Нідерланди під час розслідування авіакатастрофи MH17 чи Німеччина, яка стала жертвою кібернападів на свої установи.

П’яту групу становлять держави найкращих практик протидії — це «повномасштабні захисники». Йдеться про п’ять держав: Литву, Латвію, Естонію, Швецію та Велику Британію. Ці держави вибудовують стійкість до впливу, вони вже значно краще до нього підготовлені.

"Тепер ми очікуємо на те, чи стануть такі держави як Британія та Німеччина лідерами в цьому процесі. Це буде вирішальним фактором. Бо Європа завжди потребує когось, хто встановить певний взірець. Ми сподівалися, що ним стане Німеччина, але вже не схоже. Адвокація спротиву Кремлю в Німеччині потребуватиме багато часу. Тож, може, це буде Британія, але ж вона виходить із ЄС… Крім того, багато з контрзаходів, про які ми говоримо, покажуть результати за кілька років", - говорить Вероніка Віхова.

Реалізація цього проекту стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «У-Медіа», що виконується міжнародною організацією Інтерньюз. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Одеської обласної організації ВГО "Комітет виборців України" та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюз.