Вагомий експонт музею передав військовий ТРО Володимир.
Про це повідомили працівники музею.
За їх словами гарман військовий знайшов перебуваючі на службі у Бериславському районі. Побачивши дивний предмет в одному з сіл району, Володимир почав розпитувати місцевих про його історію. Йому розповіли, що знайшли гарман за межами селища, а про його призначення не здогадувалися і використовували, щоб утрамбовувати ґрунт на дорозі.
Володимир зв’язався з музеєм й взяв на себе труд, доправити важкий предмет до Херсона.
Гарман або коток для молотьби - це сільськогосподарський інструмент для обмолоту зерна. В Україні був відомий уже з XVII століття, але ще не набув широкого застосування. Поширення в Україні відбулося принаймні ХІХ — початку XX століттях, зокрема в областях, де вирощували пшеницю та інші хлібні злаки.
Альтернативними способами молотьби були ціп та молотьба кіньми, які ходили по розстелених снопах по колу. Використання молотильного котка, який приводився в рух одним або двома кіньми, набагато полегшувало цю роботу.
До того, директор Одеського археологічного музею Національної академії наук України Ігор Піструїл прокоментував інцидент із появою на сайті для колекціонерів в Україні Violity, виставлені на продаж люльок, що можливо є артефактами з фондів музею. За його словами, про сайт він дізнався нещодавно саме у зв'язку із цим інцидентом.
Також працівники Херсонського художнього музею розповіли, що встановили місцеперебування 100 картин, викрадених росіянами. Вони також зауважили, що з сотні ідентифікованих робіт 99 перебувають в окупованому Криму, в Центральному музеї Тавриди. Місцезнаходження однієї, яка "засвітилася" в Генічеську, невідомо (можливо, десь в тому ж Генічеську, хоча це лише припущення), але викрадачі підтверджують, що «Фаетон у Севастополі» Костянтина Коровіна десь у них.
Олеся Ланцман