Громадський бюджет у Херсоні: важкий процес входження у демократію участі

Депутати Херсонської міської ради 28 серпня ухвалили важливе для нашого міста рішення – про створення бюджету участі. Були затверджені Положення про громадський бюджет (бюджет участі) у Херсоні та Міська цільова програма «Громадський бюджет у місті Херсоні на 2018-2022 роки».

Херсон став останнім обласним центром в Україні, в якому був ухвалений подібний документ. Знадобилося майже два роки, щоб ця ідея була підтримана херсонськими депутатами. А розпочалася все восени 2016 року, коли керівник фракції ВО «Самопоміч» Андрій Дмитрієв підготував проект Положення про громадський бюджет. 

Що таке бюджет участі?

Бюджет участі або Громадський бюджет – є популярним інструментом демократії участі, завдяки якому до ухвалення рішень на місцевому рівні залучаються звичайні члени територіальної громади. Наукові видання дають наступне визначення: Це - демократичний процес дискусії та прийняття рішень, в якому кожен мешканець населеного пункту має змогу впливати на що витрачати муніципальний бюджет. Депутати виділяють із загального бюджету громади частину коштів, яка йде на фінансування проектів місцевих мешканців. Найголовніше тут те, що ці проекти виносяться на загальне обговорення й самі городяни вирішують голосуванням те, який проект буде підтриманий.  

Вперше повний процес творення бюджету участі відбувся у місті Порту-Алегрі (Бразилія) у 1989 році. Це щорічний процес дискусії та ухвалення рішень, у якому тисячі мешканців міста вирішують, як видавати частину міського бюджету. У процесі загальнодоступних сусідських, районних і загальноміських зібрань громадяни й обрані бюджетні делегати голосують за те, які пріоритетні потреби профінансувати додатково і на якому рівні.

Як впроваджується бюджет участі в Україні?

В Україні вперше бюджет участі було впроваджено в 2015 році в трьох містах: Чернігові, Черкасах та Полтаві. Станом на початок 2018 року бюджет участі діяв у майже 100 органах місцевого самоврядування України, зокрема у всіх обласних центрах крім Херсона. Зазначимо, що у громадах Херсонській області вже йде активний процес впровадження бюджету участі. Зокрема, він успішно діє у Каховці. Вже реалізовані перші проекти в Кочубеївській ОТГ (об’єднаній територіальній громаді), відбулося голосування мешканців за проекти бюджету участі в Музиківській ОТГ. Проект Положення про бюджет участі винесено на розгляд сесії Виноградівській ОТГ. 

Загальний розмір громадського бюджету у всіх українських містах, за весь час його проведення, складає близько 700 млн. грн. Найбільший громадський бюджет у м. Київ - 150 млн грн. В обласних центрах України у 2017 році було подано близько 3000 проектів. 

Вражають й цифри залучення громадян до ухвалення рішень. У 2017 році лише в обласних центрах близько 0,6 млн осіб долучилися до голосування за проекти громадського бюджету. Найбільше мешканців вдалося залучити у Львові, а саме 12,1% населення від 18 років.

У  Дніпрі більш ніж 70 тисяч жителів взяли участь у голосуванні за 564 проекти, які були подані на голосування. У Києві в 2017 році за проекти розвитку міста віддали голоси понад 50 тисяч киян. З поміж 497 проектів було обрано 62. Цього року (2018  р.) до участі було подано понад 800 проектів, з них 564 пройшли експертизу і були допущені до голосування. Всього проголосувало понад 130 тис жителів Києва.

В Одесі в 2017 році в рамках громадського бюджету були подані 256 проектів, з яких 147 взяли участь у голосуванні. Переможцями визнано 40 проектів на загальну суму 99 млн 518 тис. 891 грн.  Як бачимо, така ініціатива місцевої влади знаходить відгук серед населення і вже принесла перші плоди.

А що у Херсоні?

А у Херсоні у 2016 – 2018 рр проект Положення про Громадський бюджет виносився на розгляд депутатів… сім разів. Й кожного разу, крім останнього, не вистачало голосів для його ухвалення. 
У той самий час, коли в інших містах та селах України, люди пропонували на фінансування свої ідеї для розвитку громади, розглядали їх та самі голосували за них, демонструючи переваги демократії участі, у Херсоні проекту впровадження бюджету участі хронічно не вистачало голосів народних обранців. Автори запровадження бюджету участі наполегливо його доопрацьовували, обговорювали на комісіях, знов виносили на розгляд у сесійну залу, й знов їм не вистачало голосів. Й так протягом двох років, поки для вирішення цієї проблеми не підключилися широкі кола громадськості та всеукраїнські експерти й, буквально, не продавили це рішення.  

Процес ухвалення бюджету участі: позиції депутатів та міської влади

У листопаді 2016 року три депутати з двох фракцій - Андрій Дмитрієв та Дініс Бердник (ВО «Самопоміч») й Сергій Жуйков (Блок Петра Порошенка) вперше винесли на розгляд своїх колег проект запровадження Громадського бюджету. Керівництво міськвиконкому відразу негативно поставилося до впровадження цієї процедури демократії участі. Так, виконуючий обов’язки заступника міського голови Андрій Щербина у юридичних висновках до проекту рішення зазначив, що «такий вид бюджету, як громадський або бюджет участі не передбачений чинним законодавством». А виконуюча обов’язки керуючої справами виконкому Катерина Гандзюк в обговоренні в соціальних мережах доцільності запровадження бюджету участі написала одному з авторів проекту Андрію Дмитрієву «Та не треба цієї лже-турботи про нас». 

Й вже 14 грудня 2016 року без обговорення депутатська більшість не проголосувала «за» бюджет участі. Не підтримали проект рішення у повному складі фракції «Опозиційного блоку», ВО «Свободи», Радикальної партії Олега Ляшка, більшої частини «Нашого краю» та позафракційні депутати. Лише 20 депутатів, які представляли фракції Блока Петра Порошенка, ВО «Батьківщина»,  «УКРОПу» та частина «Самопомічі» й один депутат з «Нашого краю» підтримали цю ініціативу. Для ухвалення цього рішення не вистачило восьми голосів.  

Пізніше, представники ВО «Свободи» та «Опозиційного блоку» пояснили мотиви свого неголосування за бюджет участі. Так, свободівець Олександр Ложичев зазначив, що їхня фракція не проти цього проекту, але він має бути ретельно розглянутий в депутатських комісіях.  Лідер Оппоблоку Єгор Устинов зазначив, що цей проект (бюджету участі) - це не зрозуміло що і про що. «Можливо, там і є раціональне зерно, але автори проекту мають пояснити депутатам у чому воно...» - процитувала слова керівника фракції Опозиційного блоку видання «Любимий Херсон» .

Через рік, коли бюджет участі вже активно працював в багатьох містах України наші депутати знов повернулися до розгляду цього питання. Андрій Дмитрієв висунув доопрацьований проект на розгляд сесії. 29 листопада 2017 року відбулося друге голосування. «За» проект проголосували 16 депутатів: всі присутні у залі представники Блоку Петра Порошенка (3 депутати), 3 депутати «Опозиційного блоку», всі депутати від ВО «Батьківщини», 2 із «Самопомічі», 2 позафракційних, та по одному депутату з «Нашого краю» та «Укропу». Через три місяці, 23 лютого 2018 року,  Андрій Дмитрієв знов виносить проект Положення про Громадський бюджет на розгляд сесії. У вступному слові депутат поінформував, що всі зауваження юридичної служби були враховані. Один з депутатів заявив, що цей проект не пройшов обговорення в комісіях.

Під час голосування знов 16 голосів «за». Й знов у повному складі цей проект підтримують представники ВО «Батьківщини», а також поодинокі депутати з «Блоку Петра Порошенка», «Самопомічі», «Укропу», «Опозиційного блоку», «Нашого краю». У березні проект Положення про Громадський бюджет обговорюється на засіданнях постійних комісій. Всі комісій, на яких відбулося обговорення, проект підтримують. Й 30  березня його знов розглядають депутати. Представник фракції «Укроп» Євген Назарян у ході обговорення назвав запропоноване Положення про бюджет участі  «проектом безвідповідальних хотєлок» й пояснив свою оцінку непродуманим механізмом голосування городян: «Від п’ятидесяти до сотні людей проголосують в Інтернеті, а потім міська рада буде  виконувати це рішення?» Як результат лише 19 депутатів «за». Традиційно у повному складі «за» бюджет участі проголосували депутати від ВО «Батьківщина», а серед тих, хто традиційно не голосував «за» - депутати із ВО «Свободи», Радикальної партії. Всі інші фракції фактично у цьому питанні розкололися. 

Типові побоювання щодо думки громадян висловила позафракційний депутат  Ірина Ценкер:  "Тут є питання до реалізації, адже це бюджетні гроші, їх треба правильно використовувати. Я не думаю, що можна просто взяти і дати гроші громадськості". 
На червневій сесії проект бюджету участі не був включений вже навіть до порядку денного пленарного засідання. 

Тиск громадськості

Ситуація почала змінюватися, коли постійне депутатське ігнорування консолідувало громадськість. Архітектор Андрій Луцик закликав в соціальних мережах городян створити рух за ухвалення бюджету участі. Громадська рада при Херсонському міському голові підготувало звернення із вимогою ухвалити бюджет участі. Авторитетний у Херсоні Благодійний фонд «Захист» організував Форум «Влада та громада: законні інструменти впливу», одна із секцій якого була присвячена саме питанню бюджету участі. Головував на цій секції Каховський міський голова Андрій Дяченко, який розповів присутнім про каховський досвід впровадження бюджету участі. За результатами цього обговорення з’явилося відразу… два проекти бюджету участі, які відрізнялися лише незначними деталями. В результаті жоден із проектів не був підтриманий більшістю. За проект Андрія Дмитрієва проголосувало 25 депутатів, за проект Євгена Назаряна – 24 депутати…

 Й, нарешті, 28 серпня депутати Херсонської міської ради ухвалюють рішення про введення в Херсоні бюджету участі. Але інтрига зберігалася до останнього, бо депутати знову розглядали два проекти – представника ВО «Самопомічі» та представника «УКРОПу». В умовах наявного розколу в цих двох фракціях це становило загрозу ухваленню рішення. Так й сталося: якщо й перший, й другий проекти підтримали депутати із фракцій ВО «Батьківщина», Опозиційного блоку, «Нашого краю» й вже Радикальної партії, голосів «за» проект від ВО «Самопомічі» не вистачило двох голосів («за» цей проект не голосували депутати-свободівці та більшість позафракційних). А проект від «УКРОПу» набрав 30 голосів (його не підтримали лише депутати від Блоку Петра Порошенка). Таким чином, через два роки боротьби, бюджет участі був ухвалений. На всіх етапах «за» цей бюджет голосували  лише  фракції ВО «Батьківщини» та Блоку Петра Порошенка, а також частини депутатів від Опозиційного блоку, «Нашого краю», УКРОПу та ВО «Самопомічі». Й, звернемо увагу, що автором проекту був представник ВО «Самопомічі», тобто особисті протиріччя між колишніми однопартійцями не давали їм голосувати «за» інтереси громади. 

Після активного втручання громадськості, кількість голосів «за» проект від Опозиційного блоку, «Нашого краю» збільшилося. Й лише на останньому етапі до голосуючих приєдналися депутати від ВО «Свобода» та Радикальної партії й рішення було ухвалене. 

Яким буде цей бюджет?

Загальний обсяг громадського бюджету на бюджетний рік становить 10 мільйонів гривень. Обсяг коштів на 2020 рік збільшується до 15 мільйонів гривень (на суму коштів, які не були використані у 2019 році на реалізацію проектів, визначених переможцями у 2018 році). Буде створений Координаційний комітет громадського бюджету. До його складу повинні увійти не менше 7 членів з числа представників громадських організацій (не більше одного представника від однієї організації), 7 депутатів Херсонської міської ради (по одному представнику від кожної фракції), не більше 7 посадових осіб, що є представниками структурних підрозділів виконавчих органів Херсонської міської ради. Проекти прийматимуться з 15 квітня протягом 45-ти днів. Що буде далі – покаже час.

Нагадаємо, в Херсоні розпочався другий етап громадської кампанії «Атестація депутатів місцевих рад». 

Дослідження проводилось в рамках ініціативи «Атестація депутатів місцевих рад». Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад», про те як, здійснювалось оцінювання в попередні роки та про його результати можна дізнатись:
На сайті організації
В розділі «Атестація місцевих депутатів» на інформаційному ресурсі «Ізбірком»
В соціальній мережі Facebook

За додатковою інформацією про здійснення ініціативи в Херсоні звертайтесь до: Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень (Олександр Мошнягул) admos@ukr.net

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізовується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». В місті Херсон за реалізацію ініціативи відповідає Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень.