Глиноземний завод в Миколаєві почне працювати після переходу у державну власність, - Кім

На Миколаївському глиноземному заводі, що належить російському олігарху Олегу Дерипасці, планують зберегти робочі місця. Після переходу у державну власність, підприємство продовжить працювати на інтереси України.

Про це запевнив голова Миколаївської ОВА Віталій Кім під час брифінгу в медіацентрі "Україна — Укрінформ".               

Однозначно можна сказати, що він не буде працювати на російський ВПК (військово-промисловий комплекс - ред.). В будь-якому випадку ми намагаємося залишити робочі місця на цьому заводі. Але за процедурою він переходить у державну власність і буде працювати виключно на інтереси України. Процедура іде, зараз коментувати зарано, бо є юридичні питання в процесі, - уточнив він.

<span class="ratio ratio-4x3"></span>

Підкреслимо, що Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління корупційними активами (АРМА) заявило, що не змогло взяти в управління Миколаївський глиноземний завод.

Зазначимо, що під час повномасштабної війни в управління АРМА передано значну кількість вартісних активів, у тому числі великих компаній та підприємств, які, за даними правоохоронних органів, мають зв’язок з громадянами рф та діяльність яких є одним із джерел фінансування російської агресії проти України. Як пишуть в повідомленні, досить часто управління такими активами суттєво ускладнене низкою проблем, які АРМА намагається вирішити в межах своїх повноважень. У цьому контексті показовими є кейс і Миколаївського глиноземного заводу.

Зауважимо, що нині триває підготовка клопотання про арешт такого майна та його передачу в управління АРМА.

Так, на початку грудня Вищий антикорупційний суд заочно арештував екснардепа у справі щодо мільйонних збитків Одеського припортового заводу.

Тоді ж, Антимонопольний комітет України розпочав розгляд справи за ознаками неправомірного використання оформлення етикетки товару ПрАТ "Ізмаїльський виноробний завод".

Вчора, 27 грудня, відбулась XVI чергова сесія Миколаївської міської ради. Серед проєктів рішень розглядалося питання розпуску забороненої проросійської партії "Опозиційна платформа - За життя". Питання й досі залишається відкритим.                   

Тетяна Каптур