ЄС ще на рік продовжив санкції щодо росії за анексію Криму

У понеділок, 16 червня, Рада Європейського Союзу продовжила до 23 червня 2026 року санкції, запроваджені у відповідь на незаконну окупацію росією Криму та міста Севастополь.

Як розповіла  пресслужба Ради, ЄС не визнає та продовжує засуджувати незаконну анексію Криму та Севастополя російською федерацією як порушення міжнародного права. У Раді ЄС також нагадали, що чинні обмежувальні заходи були вперше запроваджені в червні 2014 року та включають заборони на імпорт до ЄС товарів походженням з незаконно анексованого Криму або Севастополя, а також на інфраструктурні або фінансові інвестиції та туристичні послуги з незаконно анексованого Криму або Севастополя.

Крім того, санкції ЄС забороняють експорт певних товарів і технологій кримським компаніям або для використання в незаконно анексованому Криму в транспортному, телекомунікаційному та енергетичному секторах, або для розвідки, розробки та видобутку нафти, газу та мінеральних ресурсів.

"З 2022 року Росія продовжує порушувати суверенітет та територіальну цілісність України своєю неспровокованою та невиправданою агресивною війною проти України. ЄС залишається непохитним у своїй відданості незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів та її праву на самооборону від російської агресії, а також прагне повного впровадження своєї політики невизнання", – наголосили у Раді ЄС.

Раніше ЄС ухвалив 17-й пакет санкцій, до якого вперше включили обмеження за розграбування української культурної спадщини — під них потрапила директорка музею "Херсонес Таврійський" Олена Морозова. Також санкції спрямовані проти виробників нафти та постачальників військових технологій. Окрім того, санкції поширилися на майже 200 суден російського тіньового флоту, а також спрямовані на боротьбу з гібридними загрозами й захист прав людини. 

Санкції проти країни-агресора мали слугувати покаранням — чіткою політичною та економічною відповіддю на її злочини. Та з кожним роком війни вони дедалі більше перетворюються на предмет торгу чи джерело прибутку. За словами Інни Уханової, завідувачки кафедри міжнародних економічних відносин Одеського національного економічного університету, в коментарі для Інтент, подібні схеми дозволяють росії отримувати чималі прибутки — товари змінюють країну походження, що суттєво ускладнює їхнє відстеження.

Олеся Ланцман