Пріоритети одеських мажоритарників у перші два роки роботи - дослідження

29 серпня буде рівно два роки як розпочала роботу Верховна Рада чинного скликання. 23 липня відбулося останнє засідання перед перервою між сесіями – наступного разу парламентарі планово зберуться на засідання лише 7 вересня.

Враховуючи це, Громадянська мережа ОПОРА дослідила показники роботи одеських нардепів у парламенті за два роки здійснення ними повноважень.

У своїй законотворчій діяльності одеські нардепи найбільшу увагу приділили сферам економічної політики та правової політики. Кожен з одеських парламентарів має на своєму рахунку хоча б один проєкт закону, який був затверджений, а лідером за цим показником є Сергій Колебошин.

Олексій Гончаренко був найбільш активним в частині виступів на пленарних засіданнях парламенту та має найбільшу кількість зареєстрованих законопроєктів. Цікаво, що він найчастіше серед одеських нардепів голосує проти лінії своєї фракції.

Також серед одеських мажоритарників є три депутати, які за два роки роботи не мали жодного виступу під час пленарних засідань Верховної Ради чинного скликання.

Участь у голосуваннях

Протягом перших двох років своїх повноважень одеські мажоритарники найчастіше голосували за проєкти рішень Верховної Ради – 40,8% таких голосувань від загальної кількості голосувань одеських парламентарів. Єдиним серед одеських мажоритарників, який у більшості голосувань натискав кнопку «За», є Анатолій Урбанський (54,3%). Всі інші одеські нардепи мають менше 50% голосувань «За», а найменше таких голосувань у Ігоря Васильковського – 26%.

Дещо рідше (36,2% голосувань) одеські парламентарі натискають кнопку «Утримався» під час голосувань на пленарних засіданнях. Найчастіше серед одеських мажоритарників утримуються Олег Колєв (48%), Олексій Леонов (45,9%) і Сергій Колебошин (45%). Найменшим цей показник є в Анатолія Урбанського, який натискав кнопку «Утримався» у 18,3% своїх голосувань.

У 10,3% голосуваннях одеські парламентарі або були відсутні, або не голосували (картка не була активована в системі голосування). Найчастіше витягали картку і не брали участі у голосуваннях Олексій Гончаренко (21,3%) та Анатолій Урбанський (20,1%), а Олег Колєв навпаки – найрідше з всіх одеських мажоритарників не брав участі у голосуваннях (2,7%).

Олег Колєв також має найнижчий показник відсутності під час голосувань у залі засідань Верховної Ради – 1,3%. Натомість його колеги по фракції Ігор Васильковський та Олександр Горенюк мають найвищі показники відсутності під час голосувань – 36,9% та 20,1% відповідно.

Лише у 2,4% голосувань одеські мажоритарники голосували проти. Загалом жоден одеський парламентар не має більше 10% голосувань проти: найчастіше натискав відповідну кнопку Олександр Ткаченко (8,6%), а найрідше – Антон Кіссе та Олександр Горенюк (обидва мають по 0,5% таких голосувань).

Лідером у голосуваннях проти лінії фракції є Олексій Гончаренко («Європейська Солідарність»), голосування якого у 36% відрізняється від того, як голосували представники його фракції.

Голосування Антона Кіссе та Анатолія Урбанського у 33,3% та 32,1% голосувань відповідно відрізняються від того, як голосували представники депутатської групи «За майбутнє», до якої входять вказані депутати.

Серед одеських представників фракції «Слуга народу» найчастіше відмінні голосування від більшості мали Ігор Васильковський (23,4%) і Олександр Ткаченко (21,3%), а найменше таких голосувань у Олександра Горенюка (8,1%). Олег Колєв має 16% голосувань проти лінії фракції, Артем Дмитрук – 14%, Степан Чернявський – 12,7%, Сергій Колебошин – 10,1% та Олексій Леонов – 9,8%.

Довідково. Голосуванням проти лінії фракції вважаються голосування депутата, що відрізняються від голосувань більшості депутатів фракції чи групи, до якої він входить. Наприклад, за умови, коли більше 50% членів фракції проголосували «так» щодо певного законопроєкту, голосування окремого депутата «ні», «утримався» або «не голосував» вважається голосуванням «проти фракції».

Виступи

Протягом двох років здійснення своїх повноважень з 11 одеських мажоритарників жодного разу не брали слово для виступу одразу троє народних депутатів – Ігор Васильковський, Олег Колєв і Степан Чернявський.

Найчастіше серед одеських парламентарів слово брав Олексій Гончаренко – 268 разів. Цікаво, що Олексій Гончаренко має перевагу за виступами серед одеських мажоритарників більш, ніж в 10 разів, оскільки другий за кількістю виступів Анатолій Урбанський брав слово 23 рази. 

Варто уточнити, що в даному випадку під виступами розуміються всі випадки, коли парламентарі брали слово – і коли самі виступали, і коли передавали слово своїм колегам.

Законотворча діяльність

Одеські мажоритарники за підсумком перших двох років здійснення повноважень зареєстрували найбільше законодавчих ініціатив у сферах економічної політики (136 законопроєктів) та правової політики (118). Найменша кількість законодавчих ініціатив зареєстровано в сфері безпеки та оборони (сім). У сфері галузевого розвитку подано 97 законопроєктів, гуманітарної політики – 32, державного будівництва – 30 і соціальної політики – 15.

Лідером серед поданих законопроєктів серед одеських парламентарів є Олексій Гончаренко, а ось за кількістю затверджених законодавчих ініціатив лідирує Сергій Колебошин.

Ініціатором найбільшої кількості законопроєктів за перші два роки роботи серед одеських парламентарів є Олексій Гончаренко, який був співавтором 68 законодавчих ініціатив. Найбільше законопроєктів від Олексія Гончаренка відносяться до сфери економічної політики (22), а найменше – соціальної політики (два). У сфері правової політики нардеп подав 17 проєктів закону, галузевого розвитку – 13, державного будівництва – сім, безпеки і оборони – чотири, гуманітарної політики – три.

Серед поданих Олексієм Гончаренком законопроєктів затверджений (тобто такий законопроєкт не лише підтриманий народними депутатами, але й вже підписаний Президентом України) був один – про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (3279-д).

Другим за кількістю зареєстрованих законодавчих ініціатив є Олександр Ткаченко. Він став співавтором 47 законопроєктів. Найбільше проєктів законів нардеп подав у сфері правової політики (27), а найменше – гуманітарної політики (один). В сфері галузевого розвитку та економічної політики Олександром Ткаченком було подано по вісім законопроєктів, державного будівництва – три.

П’ять із 47 законопроєктів, поданих Олександром Ткаченком, були затверджені, а саме:

• про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питання сумісництва працівників патронатної служби Верховної Ради України (2313-2);
• про внесення змін до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» щодо забезпечення суду приміщенням та інших питань роботи суду (3348);
• про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, торфовищах та на землях інших категорій (3526);
• про реабілітацію осіб з обмеженнями життєдіяльності (3668);
• про внесення доповнень до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо удосконалення окремих аспектів декларування) (5173).

На один законопроєкт менше, ніж в Олександра Ткаченка, має Олександр Горенюк. Він став співавтором 46 законодавчих ініціатив. Олександр Горенюк зареєстрував 15 проєктів законів у сфері економічної політики, по 13 – у сферах галузевого розвитку і правової політики, три – державного будівництва і два – соціальної політики.

Олександр Горенюк також має п’ять затверджених законопроєктів:

• про внутрішній водний транспорт (1182-1-д);
• про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо графіку проведення пленарних засідань (3608);
• про основні засади молодіжної політики (3718);
• про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері захисту природних екосистем від пожеж (3755);
• про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи (4051).

Анатолій Урбанський став співавтором 44 законопроєктів, з яких 21 відносяться до сфери економічної політики, дев’ять – галузевого розвитку, шість – правової політики, чотири – гуманітарної політики, по два – державного будівництва і соціальної політики. Лише один законопроєкт від Анатолія Урбанського був затверджений – про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності музеїв закладів вищої освіти (2588).

У Сергія Колебошина за два роки роботи налічується 43 законопроєкти, в яких він став співавтором, проте він є лідером серед одеських мажоритраників щодо ухвалених  – 11 затверджених проєктів законів:

• про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» (3006а);
• про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо продовження строків завершення підготовки кандидатів та докторів наук (3463);
• про реабілітацію осіб з обмеженнями життєдіяльності (3668);
• про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань організації освітнього процесу в сфері охорони здоров'я (3671);
• про основні засади молодіжної політики (3718);
• про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» (4467);
• про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо забезпечення процедури обрання керівника закладу вищої освіти (4489-1);
• про внесення змін до статті 3 Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» (4538);
• про внесення змін до деяких Законів України щодо присудження наукових ступенів (4667-1);
• про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо надання допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами та ефективного використання бюджетних коштів при фінансуванні одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» (5064);
• про внесення змін до п.3 розділу Х «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо розширення можливостей для трансформації освітньої мережі та захисту прав учасників освітнього процесу (5138-1).

Сергій Колебошин зареєстрував найбільшу кількість законопроєктів у сфері галузевого розвитку – 13, у сфері економічної політики нардеп подав 10 законодавчих ініціатив, гуманітарної політики – вісім, державного будівництва і правової політики – по п’ять, соціальної політики – дві.

Ігор Васильковський є співавтором 40 законопроєктів, з яких до сфери економічної політики відносяться 13 проєктів законів, галузевого розвитку і правової політики – по дев’ять, гуманітарної політики – три, безпеки і оборони та державного будівництва – по два і соціальної політики – один.

Серед поданих Ігорем Васильковським законопроєктів п’ять було затверджено парламентом:

• про внутрішній водний транспорт (1182-1-д);
• про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»  щодо надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» (3006а);
• про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю (3742);
• про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо забезпечення процедури обрання керівника закладу вищої освіти (4489-1);
• про внесення змін до деяких Законів України щодо присудження наукових ступенів (4667-1).

Співавтором 36 законопроєктів у перші два роки роботи чинного скликання став Олексій Леонов. Найбільша кількість його законопроєктів відноситься до сфери економічної політики (20), далі – правова політика (дев’ять), гуманітарна політика (три), державне будівництво (два), галузевий розвиток і соціальна політика (по одному).

Серед законопроєктів, поданих Олексієм Леоновим, затверджено було три:

• про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг (1053-1);
• про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг (1085-1);
• про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців (2524).

Степан Чернявський став співавтором 34 законопроєктів, з яких шість були затверджені. До затверджених відносяться:

• про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» та інших законів Україні щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції (3295);
• про ветеринарну медицину та благополуччя тварин (3318);
• про внесення змін до Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» (3398);
• про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції (3656);
• про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» з метою стабілізації ринку кормів (3672);
• про внесення змін до статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я (щодо пільг та підвищення оплати праці професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють в системі охорони здоров'я) (4464).

Загалом, найбільше законопроєктів Степан Чернявський подав у сфері галузевого розвитку (18), а також він має законопроєкти в сферах економічної політики (дев’ять), правової політики (три), гуманітарної політики (два), державного будівництва та соціальної політики (по одному).

Антон Кіссе зареєстрував у звітний період 26 законопроєктів, з яких вісім відносяться до сфери галузевого розвитку, п’ять – економічної політики, по чотири – гуманітарної політики і правової політики, три – соціальної політики і два – державного будівництва.

Серед поданих одеським мажоритарником законопроєктів був затверджений лиш проєкт закону про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження Єдиного реєстру осіб засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої чи малолітнього та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої чи малолітнього (0887).

У Артема Дмитрука, як і у Антона Кіссе, налічується 26 законопроєктів, з яких один затверджений – про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення (2256). 

13 законопроєктів поданих Артемом Дмитруком відносяться до сфери правової політики, сім – економічної політики, гуманітарної політики, два – державного будівництва і один – безпеки і оборони.

Олег Колєв став співавтором 25 проєктів законів, 12 з яких відносяться до сфери правової політики, по п’ять – галузевого розвитку і економічної політики та по одному – до гуманітарної політики, державного будівництва, соціальної політики.

Серед поданих Олегом Колєвим законопроєктів затверджено було три:

• про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації мережі та функціонування центрів надання адміністративних послуг та удосконалення доступу до адміністративних послуг, які надаються в електронній формі (2679);
• про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» щодо запровадження електронної форми виконавчого документу (3707);
• про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (4460-д).