Депутати Кропивницької міськради демонструють тенденції до публічності в соцмережах

Кількість зареєстрованих профілів депутатів місцевих рад у соціальній мережі Facebook свідчить про позитивну тенденцію – діяльність депутатів місцевих рад з кожним роком стає все публічнішою. 

Тенденція загальнонаціональна і пов’язана з різними факторами, які сьогодні зійшлись в одній точці. Візьмемо для прикладу місто Кропивницький – обласний центр середнього розміру, що знаходиться в центральній області, яка відтворює модель України в мініатюрі. Тенденції, притаманні Кропивницькому, можна приміряти загалом до країни.

Отже, станом на сьогодні, за даними кампанії «Атестація депутатів місцевих рад», 39 із 42-х депутатів Кропивницької міської ради сьомого скликання, тобто 93%, мають зареєстровані профілі у Facebook. У 2013 році, тобто у на той час ще Кіровоградській міській раді шостого скликання –  таких було 12 із 76, тобто лише 16% (відповідно до результатів моніторингового дослідження Асоціації Політичних Наук). 

Із цих 39 депутатів лише 10 сторінок можна вважати неактивними, адже за останній місяць на них не з’явилось жодної інформації. Так, малоактивні профілі мають депутати Валерій Шутка, Богдан Товстоган, Олександр Рокожиця, Роман Розгачов, Ігор Захаров, Михайло Демченко, Микола Гамальчук, Тетяна Волкожа та Ігор Волков.

Взагалі не мають профілів у Facebook депутати Олександр Артюх, Віктор Ксеніч та Лілія Матяшова. Депутати, які користуються своїм профілем у Facebook найактивніше, і які особисто спілкуються через свою сторінку з виборцями, відповідаючи на особисті повідомлення, це Михайло Бєжан, Сергій Бойко, Сергій Горбовський, Сергій Капітонов, Олег Краснокутський, Віталій Пінчук, Володимир Смірнов, Дмитро Терзов, Андрій Табалов, Олександр Цертій, Олександр та Катерина Шамардіни, а також Валентина Яремчук.

З чим пов’язане таке стрімке зростання публічності місцевих політиків? Переконаний, на цю ситуацію суттєво вплинули наступні фактори:

1. Майдан
Революційні події кардинально змінили порядок денний української політики. Громадяни почали більше цікавитись політичним життям, і політики змушені задовольняти цей запит. Звідси і купа он-лайн інструментів, відкритих реєстрів, трансляцій засідань органів влади. 

2. Зростання популярності соціальних мереж
Соцмережі допомогли робити революцію, і виявилось, що це ще й надзвичайно зручний інструмент для політичної діяльності. Не мати власної сторінки стало немодно. Тим паче, що з 3G s 4G і новими смартфонами технічно це стало ще простіше. Спершу народні депутати, за прикладом активістів, зареєстрували свої сторінки, потім, наслідуючи «старших колег», зареєструвались і депутати місцевих рад.

3. Блокування російських соцмереж
Раніше те, якій мережі людина надавала перевагу, суттєво залежало від її віку. Учні та студенти (тобто від 14 до 24 років) надавали перевагу Вконтактє, працююча молодь (від 25 до 40) надавала перевагу Facebook, а старша вікова категорія сиділа в Одноклассниках. У той же час, спілкуватись на політичні теми було прийнято передусім у Facebook. Блокування російських соцмереж суттєво збільшило аудиторію ФБ і перетворило її на потужний майданчик для політичної агітації.

4. Децентралізація 
Як не дивно, але реформа децентралізації істотно збільшила привабливість депутатства в місцевих радах, а тому посилилась і боротьба за кожен голос виборця, а місцеві політики почали використовувати всі можливі інструменти для роботи з виборцем, і соцмережі виявились одним із найпростіших і найзручніших інструментів.

5. Політична конкуренція

Всі вище перелічені фактори сприяли зростанню політичної конкуренції, і депутатам довелось збільшувати кількість часу на виконання своїх обов’язків. Адже, якщо раніше можна було з’являтись на виборчому окрузі лише один раз – під час виборів, то сьогодні виборець вимагає більшого. Навіть не зважаючи на те, що частина народних обранців доручає вести свою ФБ-сторінку помічникам, час, витрачений на роботу з виборцями, у більшості депутатів значно зріс. Бо в інакшому випадку депутат не матиме шансів переобратись знову.

Отже, остання тенденція свідчить, що якщо політика немає у соцмережах – значить, його не існує.
Дмитро Сінченко, ГО «Асоціація Політичних Наук»

Наразі за постійними оновленнями кампанії можна слідкувати: 

В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація» 
В розділі «Атестація місцевих депутатів» на інформаційному ресурсі «Ізбірком» 
Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад», про те як, здійснювалось оцінювання в попередні роки та про його результати можна дізнатись на сайті організації, а додатковою інформацією про здійснення ініціативи в Кіровоградській області звертайтесь до Громадської організації «Асоціація Політичних Наук», presscentr5@gmail.com.

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація». В місті Кропивницький за реалізацію ініціативи відповідає ГО «Асоціація Політичних Наук».