Депортація кримських татар: документи про геноцид направили 40 країнам світу

Міжнародній спільноті надіслали документи з вимогою визнати депортацію кримськотатарського народу геноцидом. Вони продовжують працювати над розширенням списку країн, що вже визнали цей злочин, і домагаються міжнародного засудження росії за його наслідки.

Про це повідомив Кримськотатарський ресурсний центр.

Кримськотатарський Ресурсний Центр та Меджліс підготували пакет документів для визнання депортації кримськотатарського народу актом геноциду та направили його до 40 країн світу. Цей крок спрямований на подолання наслідків історичної трагедії, коли радянська влада в 1944 році насильно виселила з Криму татар, а також вірмен, болгар, греків та німців.

26 березня 1993 року Верховна Рада Криму ухвалила постанову про встановлення Дня пам’яті жертв депортації, визнавши злочин радянського режиму. У 1944 році з Криму було депортовано понад 238 тисяч осіб, і близько 46% з них загинули через жахливі умови переселення.

З 2014 року, після окупації Криму росією, кримські татари знову стали жертвами політичних переслідувань, змушені залишати рідну землю. У 2022 році ситуація погіршилася ще більше: окупаційна влада почала примусову мобілізацію кримських татар до російської армії, що є черговим актом насильницької асиміляції.

На сьогодні депортацію кримськотатарського народу визнали геноцидом 7 країн: Україна, Литва, Латвія, Канада, Польща, Естонія та Чехія. 

Документи, які були направлені в 40 країн, містять звернення Меджлісу та Кримськотатарського Ресурсного Центру до парламентів країн світу, а також юридичну кваліфікацію депортації як міжнародного злочину. Кримськотатарські організації закликають міжнародну спільноту визнати депортацію кримських татар геноцидом і притягнути росію до відповідальності за свої злочини.

Минулого року комітет із закордонних справ, оборони та безпеки Сенату Чехії підтримав проєкт резолюції, яка визнає депортацію 1944 року геноцидом кримськотатарського народу. 

Також в окупованому Криму зростає кількість насильницьких зникнень. Щороку зникають десятки людей, і особливо тривожить відсоток жінок серед жертв. Насильницькі зникнення є серйозним порушенням прав людини та використовуються окупаційною адміністрацією як інструмент залякування населення. Після анексії Криму у 2014 році життя кримських татар, українців та всіх, хто не підтримує рф, стало нестерпним.

За роки окупації в Криму загинув щонайменше 61 активіст, 29 з яких — кримські татари. Окупаційна влада застосовує репресії проти активістів і простих громадян, включаючи фальсифікацію справ, арешти та викрадення. 

Анна Бальчінос