24 квітня 2025 р. 22:31
(Фото: Інтент)
Деколонізація не відбувається за кілька років — вона має тривати стільки ж, скільки тривала колонізація.
Таку думку висловила креативна директорка "Українського інституту" дослідниця українського авангарду Тетяна Філевська та творчості Казимира Малевича в інтерв’ю на Інтенті.
За її словами, якщо колоніальна залежність України від росії тривала близько 300 років, то справжній процес звільнення триватиме не одне покоління. А якщо відлік сучасної деколонізації починати з 2022 року, то попереду нас чекає ще дуже довгий шлях.
Філевська наголосила деколонізація — це не лише про те, щоб зняти табличку з іменем російського діяча чи перейменувати вулицю. Це про те, щоб перестати постійно визначати себе через колонізатора. Справжня свобода почнеться тоді, коли ми побачимо себе не як тінь росії, а як окрему цілісну цивілізацію.
На її думку, Україна має розглядати себе не лише в дихотомії "ми і Росія", а в ширшому контексті — від античних грецьких колоній на півдні до культурної взаємодії з Польщею, Італією, Австро-Угорщиною.
"Питання не в тому, Малевич український чи російський, — каже Філевська. — Питання в тому, чи можемо ми нарешті говорити про себе поза цим розломом?"
Вона підкреслила, колоніалізм залишає по собі не лише зовнішні символи, а глибинні травми — ті, що передаються з покоління в покоління. І деколонізація — це не одноразова подія, а складний процес, який не має фінішу. Але він необхідний, якщо ми прагнемо мати сильну, вільну й самостійну українську ідентичність.
Тим часом Одеська область продовжує посідати п'яте місце в Україні за кількістю вулиць, які мають бути перейменовані в процесі декомунізації та деколонізації країни в розрізі регіонів. На Одещині треба перейменувати 228 вулиць. Для порівняння в Миколаївській області таких вулиць нарахували 111, а на Херсонщині - 94. Утім у червні 2024 року таких вулиць в Одеській області налічувалося 581, на Миколаївщині та Херсонщині тоді нарахували 407 та 156 не деколонізованих вулиць.
Ірина Глухова