Чорноморські ЗМІ скаржаться на тиск з боку мерії

Головний редактор колись комунальної газети «Чорноморський маяк» Богдан Панас днями поскаржився в Національну спілку журналістів України на тиск з боку міської ради та міського голови Василя Гуляєва. 

За словами журналіста, одразу після обрання Василя Гуляєва міським головою до редакції почали звертатись з мерії із проханням розмістити позитивні матеріали про діяльність міського голови і неодмінно на першій шпальті газети, однак журналісти не стали цього робити. 

Після цього, за словами Богдана Панаса, його викликали на «на килим» до мера, а незабаром до редакції завітала перевірка, після чого міська рада повідомила редакції про намір розірвати угоду оренди приміщення з газетою. 

Головний редактор «Чорноморського маяка» стверджує, що акту перевірки муніципалітет не надав. На думку журналіста, дії мера є порушенням прав колективу газети та має намір подавати позов до суду. 

В свою чергу, міський голова Чорноморська Василь Гуляєв стверджує, що газета порушує умови договору. За його словами, під час реформування газети редакція отримала від мерії приміщення загальною площею в 200 квадратних метрів в оренду за одну гривню в рік за умови, що вона буде продовжувати видання, та не має права здавати приміщення в оренду чи суборенду. 

Мер розповсюдив запис, вочевидь тієї самої перевірки, де головний редактор пояснює, що з 15 журналістів в газеті працюють лише двоє. А між тим, в приміщеннях працюють люди, які не є співробітниками газети, а працюють на місцевому сайті «04868». 

«200 квадратних метрів. Дві особи. Як вони можуть там працювати та робити газету? Я не вважаю це можливим. Тож невже в місті немає кому віддати ці приміщення за одну гривню? Наприклад за даними управління освіти в нас у школах орендують близько 2 тисяч квадратних метрів, а учні займаються у дві зміни. Тож може передати ці 200 квадратних метрів орендарям приміщень в школах, та скасувати другу зміну», - зазначив мер. 

Втім, Василь Гуляєв визнав, що дійсно виказав своє незадоволення головному редактору газети через те, що той нібито відмовився безкоштовно публікувати привітання від почесного 90-річного громадянина міста. Тоді, за словами мера редакція, все ж оприлюднила це привітання безкоштовно. 

<span class="ratio ratio-4x3"></span>

ВІДЕО: Василь Гуляєв/Facebook.

Також на тиск з боку мерії поскаржився головний редактор телеканалу IT-3 Тимофій Львутін, який повідомив, що в коментарях мережі Facebook з'явилися звинувачення нібито про виробництво ним замовних матеріалів. У зв'язку з цим він почав отримувати погрози про фізичну розправу. 

За його словами, це почалося після того як на каналі показали сатиричний сюжет про Василя Гуляєва. Про це журналіст повідомив поліції.  

Як пояснили ІзбірКому в Інституті масової інформації, після роздержавлення ЗМІ міська влада не може впливати на редакційну політику та вимагати оприлюднення матеріалів, якщо це обумовлено угодою про висвітлення діяльності місцевої влади. Розірвати договір оренди міська влада може лише тоді, як виявиться, що редакція надавала приміщення у суборенду.

«Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» прямо передбачений обов’язок виходу органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції. З моменту реформування органи державної влади та органи місцевого самоврядування не мають права керувати діяльністю редакцією реформованого видання, давати вказівки, що саме має бути оприлюднено, в якому форматі, на якій сторінці тощо.

Такі дії з боку органу місцевого самоврядування підпадають під ознаки цензури, зокрема передбачені частиною другою статті 24 Закону України «Про інформацію»:
"2. Забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом".

Питання оренди приміщення редакції реформованого видання чітко визначено частиною другою статті 9 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», і передбачає:
"2. Приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, у яких на час реформування розташовувалися редакції, передаються в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій. Договір оренди укладається між редакцією та Фондом державного майна України (його регіональним відділенням) або відповідним органом місцевого самоврядування. Суборенда приміщень редакцій забороняється".

Тиск на редакцію та журналістів з метою примусити розповсюджувати або не розповсюджувати певну інформацію, у тому числі з погрозами дострокового розірвання договору оренди всупереч встановленим законом нормам – мають ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, що є кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 171 Кримінального кодексу України:

"Стаття 171. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів
1. Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю -
караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років.
3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, - караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого".

Варто також додати, що законодавство України передбачає різноманітні механізми захисту порушених прав журналістів – і колективу редакції варто скористатися саме ними. Звернення до творчих спілок, до президента або інших не уповноважених розглядати дане питання органів – не принесе належного ефекту», - зазначив юрист ІМІ Алі Сафаров.

Нагадаємо, експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні протягом 2020 року станом на 28 грудня 229 випадків порушень свободи слова, 171 з яких стосувався фізичної агресії проти журналістів.

У вересні того ж року в Україні вони фіксували 15 порушень свободи слова. В червні порушення свободи слова в Одесі експерти зафіксували двічі.