Рада посилила відповідальність за злочини проти журналістів

Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти журналістів. 

За це рішення проголосували 305 народних депутатів, серед яких: Ігор Васильковський, Артем Дмитрук, Сергій Колебошин, Степан Чернявський, Олег Колєв, Олександр Ткаченко, Олексій Леонов («Слуга народу»). 

Олександр Горенюк («Слуга народу») був відсутній.

Також постанову підтримали Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), та Анатолій Урбанський (депутатська група «Партія «За майбутнє»»). Антон Кіссе (депутатська група «Партія «За майбутнє»») не голосував.

Тетяна Плачкова («Опозиційна платформа - За життя») не голосувала.

Обрані за списками: Микола Скорик («Опозиційна платформа - За життя») - відсутній, Андрій Костін («Слуга народу») - відсутній, Іван Шинкаренко («Слуга народу») підтримали, а Юлія Діденко не голосувала.

До другого читання законопроєкт готуватимуть за скороченою процедурою. 

Законопроєкт передбачає збільшення штрафів за перешкоджання діяльності журналістів (стаття 171 Кримінального кодексу). Зокрема, за незаконне вилучення зібраних журналістом матеріалів в законопроєкті передбачено штраф від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (7,5 тис. -15 тис. грн), арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років (у нинішній версії закону передбачений штраф до 850 гривень, термін арешту та обмеження волі не змінилися).

Вплив у будь-якій формі на журналіста або його переслідування, згідно із законопроєктом, карається штрафом від 17000 до 34000 гривень (в чинній редакції - до 3,4 тис.) або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років. Якщо переслідування вчинила службова особа з використанням своїх повноважень, то за такі дії передбачено штраф від 34000 до 51000 гривень (в чинній редакції - від 3,4 тис. до 8, 5 тис.), обмеження волі до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років .

Також в проєкті закону змінена частина 4 статті 345 Кримінального кодексу (погроза або насильство проти журналіста). Пропонується, що відповідальність за:

• загрозу журналісту вбивством, насильством, знищенням або пошкодженням майна,
• загрозу його близьким родичам або членам сім'ї,
• умисне заподіяння їм побоїв, легких, середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень, у зв'язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб або організованою групою,
• повинна становити позбавлення волі на термін від 7 до 14 років. У чинній редакції передбачена така ж відповідальність, тільки за правопорушення, вчинені групою осіб.

Нагадаємо, експерти Інституту масової інформації зафіксували у вересні в Україні 15 порушень свободи слова. Переважно це було застосування фізичної агресії проти журналістів.

Одеські онлайн-медіа цитують експерток лише у 36% матеріалів, водночас 64% коментарів у медіа припадає на чоловіків-експертів.

Кабінет міністрів України схвалив концепцію у сфері гендерної рівності, яка серед іншого, має врахувати гендерні питання в освіті, проведення моніторингу контенту в засобах масової інформації для виявлення сексистських та дискримінаційних практик. 

Нагадаємо також, що раніше ІМІ також зазначав, що одеські онлайн-медіа фактично у два рази частіше залучають до експертних коментарів чоловіків, ніж жінок. Особливо гендерний розрив між експертками та експертами у журналістських матеріалах прослідковується в політичних та економічних новинах.