Понад половина українських журналісток з анонімно опитаних зазнавали сексуальних домагань

Інститут масової інформації опитав журналістів України на тему сексуальних домагань у зв’язку з професійною діяльністю та з'ясував, що із такою проблемою стикалися 53% журналісток. 

Такими є результати анонімного адресного опитування медійників, що провів Інститут масової інформації в співпраці з ГО "Жінки в медіа" та з журналісткою-розслідувачкою Любов'ю Величко 14–25 червня 2021 року. 

47% журналісток зазначили, що не стикалися з домаганнями під час роботи або у зв’язку з нею. Водночас 17% опитаних чоловіків-журналістів вказали, що потерпали від сексуальних домагань у зв’язку з професійною діяльністю. Разом з тим 83% чоловіків-журналістів, що взяли участь в опитуванні, не мали такого досвіду. 

Окрім того, 33% респондентів вказали, що були свідками сексуальних домагань до своїх колег у зв’язку з журналістською діяльністю. 

Щодо географічного розподілу, то понад третина респондентів, які вказали, що зазнавали сексуальних домагань, є мешканцями західних регіонів (37%), на другому місці – центральні регіони України (33%). Найменше з домаганнями стикалися медійники Півдня (16% всіх респондентів, що зазнавали сексуальних домагань) та Сходу України (11%). Ще 3% опитаних не вказали свого регіону. 

Що стосується типів сексуальних домагань, то найчастіше журналістки та журналісти стикалися з домаганнями, які виявлялись у вигляді жартів та принижень, пов'язаних із сексуальністю (28% респондентів), а також у вигляді небажаних дотиків, обмацувань, інших фізичних контактів (вказало 27% учасників опитування). 

Ще 25% опитаних зазначили, що мали негативний досвід у вигляді пропозицій сексуального характеру від осіб, від яких перебували в залежності (25%). 

6% респондентів зазнавали погроз сексуального характеру, зокрема, через інтернет, і ще 3% зазнавали такого виду домагань, як "послуга за послугу".

Чверть опитаних ІМІ журналістів, які стикались із сексуальними домаганнями (25%), вказали, що нікому про це повідомляли. Основною причиною мовчання про такі інциденти респонденти назвали відсутність механізмів захисту прав потерпілих, адже "все одно нічого не допоможе" (про це зазначили 16% тих, хто зазнавав сексуальних домагань). На другому місці – страх, що ніхто не повірить, адже в потерпілих немає доказів (7% респондентів). Ще 6% вказали, що побоялися осуду і нерозуміння з боку колег.

Переважна більшість опитаних (93%) вважає, що винні в сексуальних домаганнях особи, які не поважають особистих кордонів інших людей.

Нагадаємо, Національна спілка журналістів України спільно з Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, журналістами, медіа-експертами та медіа-юристами провели публічні громадські слухання з питань безпеки журналістів Одеси та області.

Зазначимо, що протягом року (за липень 2020 - червень 2021) Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ) задокументувала 107 випадків нападів на громадських активістів. Згідно з результатами моніторингу, найбільше випадків переслідувань зафіксовано щодо незалежних журналістів - 44.

Слідчі скерували до суду справу про погрози журналістці під час зйомки сюжету про пожежну безпеку в Одеській державній академії будівництва та архітектури. 

Інститут масової інформації (ІМІ) опублікував на своєму сайті щомісячний моніторинг «Барометр свободи слова» за травень 2021 року. У травні експерти ІМІ зафіксували 15 порушень свободи слова в Україні.  Найбільше порушень (13) було зафіксовано у категорії запобігання журналістам у проведенні професійної роботи. 

Одеська обласна державна адміністрація підтвердила, що не має інструкцій чи інших нормативних документів щодо супроводу журналістів.