Артек перетворився на табір для російської пропаганди у Криму

Студентів окупаційного Кримського університету масово змушують працювати вожатими в дитячий табір замість педагогів з росії. Особливий тиск чинять на студентів інституту, що займається медіакомунікаціями та пропагандою.

Про це Крим.Реалії повідомив засновник громадської організації "Вільний Крим" Олексій Єфремов.

Студентів Кримського федерального університету імені Вернадського, створеного росією на тимчасово окупованому півострові, примусово відправляють працювати вожатими в дитячий табір "Артек". 

За його словами, кожному факультету вишу визначили план щодо кількості студентів, які мають поїхати працювати в табір на літні зміни. Особливу увагу звертають на Інститут медіакомунікацій, медіатехнологій та дизайну. Єфремов зазначає, що через страхи, пов’язані з воєнними діями, складною логістикою, проблемами з енергозабезпеченням і низькими зарплатами, російські вчителі не поспішають їхати до Криму. Вакантні посади вожатих вирішили закривати коштом студентів.

Зокрема, інституту медіакомунікацій доручили відправити 100 студентів. Єфремов наголошує, що цей навчальний підрозділ фактично перетворився на центр пропаганди, де студентам регулярно проводять заняття за участю "ветеранів СВО" та інші подібні заходи. Тепер, за його словами, ці студенти нав’язуватимуть проросійські наративи дітям, які приїжджають до Артеку.

Наразі в таборі стартує шоста зміна під назвою "Сто років дорогою дитинства". За даними окупаційної влади, участь у ній беруть 3300 школярів, серед яких 465 — іноземці з 30 країн.

Також в окупованому Криму дітей у захопленому росією таборі "Артек" змушують щонайменше шість годин на тиждень працювати на потреби армії. Вони збирають дрони, плетуть маскувальні сітки, виготовляють окопні свічки та збирають гроші на ліки для військових.

Тим часом у дитячих таборах Криму російські військові проходять реабілітацію за програмою "перезавантаження". Поки українських дітей вивозять з окупованих територій, для загарбників створюють усі умови для відпочинку.

Анна Бальчінос