Міністр культури прокоментував подорож російської журналістки до Одеси

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко прокоментував приїзд до України головної редакторки російського видання The New Times Євгенії Альбац, яка раніше непрямо висловлювала підтримку російській армії у війні проти України.

В етері "Єдиних новин" міністр зауважив, що був здивований приїздом росіянки до України, повідомляє "Детектор медіа".  

Міністр додав, що Україна мусить мати запобіжники щодо в'їзду на її територію громадян російської федерації за паспортами третіх країн.

Раніше у Державній прикордонній службі України заявили, що не знають, яким чином Євгенія Альбац перетнула державний кордон.

Тоді прикордонники зазначили, що в них немає інформації стосовно того, як, коли та за яким паспортом вона перетнула державний кордон.

Натомість Одеська журналістка Зоя Казанжі написала заяву в СБУ.

Євгенія Альбац — російська журналістка, раніше була головною редакторкою російського політичного журналу The New Times. До закриття в лютому 2022 року радіостанції "Эхо Москви" вела авторську передачу "Полный Альбац". Зараз розвиває свій ютуб-канал. З липня 2022 року Альбац знаходиться у російському  реєстрі "іноземних агентів".

ЗМІ повідомляють, що Альбац товаришувала з кремлівською пропагандисткою маргаритою симоньян та "хвилювалася" за російських військовослужбовців.

7 березня 2023 року Альбац повідомила на власній фейсбук-сторінці, що прибула до Хмельницького. Після того вона побувала у Вінниці та Києві, а в неділю 12 березня вже робила дописи, публікуючи фото з Одеси. За даними джерел "Детектора медіа", вона прибула до України за паспортом громадянки Ізраїлю.  

Раніше повідомлялося, що Україна серед лідерів за кількістю загиблих журналістів у 2022 році.

У МФЖ зазначають, що найбільша кількість журналістів серед 21 країни, де зареєстрована загибель працівників ЗМІ, задокументована на Україні - 12. Втім діяльність злочинних організацій у Мексиці та порушення закону та порядку на Гаїті також сприяли сплеску вбивств, відповідно 11 та шість задокументованих.

Зазначимо, що за даними Національної спілки журналістів України, через війну в країні станом на жовтень загинули щонайменше 39 медійників. У спілці врахували не лише тих, хто займався безпосередньо виконанням професійних обов'язків, але й цивільних журналістів, загиблих в результаті обстрілів, та тих,  які мобілізувалися для захисту країни у лавах Сил оборони України.

Окрім України журналісти, за даними МФЖ, стикаються з поновленням насильства у Колумбії, яка знову може стати країною-зоною вбивства для журналістів і медіапрацівників.

В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні нове керівництво на Філіппінах не принесло перепочинку смертельним нападам на журналістів: зареєстровані чотири вбивства в перший рік президентства Фердинанда "Бонбонга" Ромуальдеса Маркоса молодшого. Ще п'ять журналістів загинули під час політичної кризи в Пакистані.

На Близькому Сході та в арабському світі кількість вбивств медіа-професіоналів зросла з трьох у 2021 року до п'яти, включаючи розстріл серед білого дня ветерана журналістки Al Jazeera Ширін Абу Аклех. Чотири журналісти були вбиті в Чаді та Сомалі, тобто Африка зафіксувала найменшу кількість смертей серед п’яти регіонів у списку вбитих МФЖ після Америки (29), Азіатсько-Тихоокеанського регіону (16), Європи (13), Близького Сходу та Арабського світу (5).

Окрім того наразі принаймні 375 журналістів і медіапрацівників перебувають за ґратами, що є новим рекордом, ніж два роки тому, коли МФЖ почала публікувати списки ув’язнених журналістів на честь Міжнародного дня прав людини.

Китай та його союзники в Гонконзі очолили список із 84 журналістами у в’язницях, за ними йдуть М’янма (64), Туреччина (51), Іран (34), Білорусь (33), Єгипет (23), Росія та окупований Крим (29), Саудівська Аравія (11), Ємен (10), Сирія (9) та Індія (7).

Зазначимо, що наразі в Україні працює Фонд пам’яті загиблих журналістів.

Кирило Бойко